ЗВЕРНЕНЕННЯ

Міжнародний Координаційний Комітет(МКК)  при Світовому Конґресі Українців (СКУ) , у тісній співпраці зі Секретаріятом Президента України й Українським Інститутом Національної Пам’яті запланував головні  заходи, присвячені відзначенню 75-річчя Голодомору 1932-33 років, які пройдуть під динамічним гаслом  - „Україна пам’ятає – Світ визнає!”

Стоїмо нaпередодні тих відзначень в Україні та у всіх країнах де живуть українці, тому подаємо кілька думок для роздуму.

Голодомор 1932-33 років належить до тих страшних інструментів влади, до яких Москва вдавалася для остаточного підкорення українців: наприклад, лінґвоцид (мововбивство); крадіж історичної пам'яті Руси-України; заперечення українців узагалі  як самобутньої нації, яка насправді до Московії принесла європейську культуру і світло науки; та, зрештою, найстрашніша зброя – це спланований у ХХ столітті Голодомор як ґеноцид проти  нескореної української нації.

Трагічний досвід України – унікальний в історії людства і про нього треба інформувати світ, аби застерегти його в майбутньому від подібних загроз, які завжди будуть іти від тоталітарних та імперських режимів.

Правда про Великий Голодомор  ще не повністю розкрита: її треба далі  піднімати з архівів СБУ та інших джерел,  включно  з колишніх  архівів НКВД у Москві. Ще не запізно записувати спогади з уст живих свідків. Мусимо дослідити справжні мотиви Голодомору і визначити авторів політичного плану здійснити геноцид проти українців. Вартo запозичити добру традицію в ірландців, які також зазнали голоду і розбрелися по всьому світу: в Ірландії викарбовують на могильних плитах прізвища й імена всіх представників даного роду з датами, коли вони покинули Ірландію і де у світі вони спочивають. Таким чином зберігають родову памьять про всіх ірландців.

Уся інформація про Голодомор 1932-33 років у різних формах – брошурах, документальних виставках, художніх творах, в панахидах та реквіємах по невинно убитих – має служити  подвійній меті. З одного боку – гасло має утвердити правду і пам’ять про мільйони українців, свідомо загнаних у голодну смерть, і – з другого боку – треба  домогтися від урядів усіх держав світу та авторитетних міжнародних організацій засудження Голодомору як ґеноциду, спрямованого проти української нації, яка не мирилася з насильницьким поневоленням України московськими большевиками.

Плануються акції різного характеру – інформаційного, мистецького, політичного – на підтримку засудження Голодомору 1932-33 років як ґеноциду проти українців всіма урядами світу, а також авторитетними міжнародними організаціями, як ПАРЄ, парламентом  ЄС, Генеральною асамблеєю ООН. Будуть видані інформаційні брошури, тематичні дослідження, інша друкована продукція.

У всіх міжнародних заходах  ключову роль мусить відіграти державне керівництво України. Після 75 років не можна далі толерувати спрощення або вихолощення  історичної  правди, або йти на компроміси, про що радять нам ті, які історично діяли проти України та її національних та державних інтересів.

Президент України та Уряд України несуть історичну і політичну відповідальність за те, щоб освідомлювати український народ та світ про цю трагічну сторінку нашої історії.

Перша частина гасла звучить - „Україна пам’ятає”, та, зрештою, скільки Україна та українці запам’ятають - це буде  показником того,  як віддано та інтенсивно державний провід України ставиться до цієї справи.

А діяспора, тобто громадський чинник впливу, уже давно доказав свою повну готовність та відданість співпрацювати з державою на благо спільної Батьківщини.

Роль послів та інших членів дипломатичної  служби України в державах українських поселень полягає в тому, щоб не тільки долучатися до громадських акцій, але їх ініціювати, не тільки супроводжувати представників  громадських структур до  парламентів світу, але й очолити їх, ініціювати акції, впливати в якнайефективнішій формі.

Таке є доручення Президента України, сформульоване в державних Указах. А ці доручення громада мусить перевіряти - чи вони взагалі виконуються і на якому рівні?

Голодомор 1932-33 років - це злочин проти українського народу, запланований і виконаний представниками сталінського комуністичного режиму, який продовжував імперіялістичну політику Москви, лише в інших формах. Мета білої та червоної Москви була єдиною, тільки засоби добитися мети – різні, тепер набагато грізніші, бо самогубні.

Від цієї правди ніхто  не може сховатися, її заперечити або замовчувати.  Документи нещодавно відкриті архівні фонди СБУ й опубліковані у збірнику „ Розсекречена пам’ять”,  це лише підтвержують.

Всі ми відчуваємо відповідальність голосити світові правду від імени тих мільйонів дітей, жінок, чоловіків, яких масово знищено голодом, завдавши смертельного удару ґенетичному й духовному фондові українців. Лише визнаний і засуджений злочин проти нації та людства  – запорука його неповторення.

Важливо тепер, щоб Українська Молодь зрозуміла свою роль в поширенні цієї правди й про те, що вона мусить готуватися  далі вести цю  працю, щоб бути тими ‘амбасадорами правди’!

Починається перший цикл наших Відзначень, але ми повинні бути свідомі того, що справа визнання Голодомору Ґеноцидом, не обмежується до роковин. Це має бути наша  постійна та  послідовна праця до того часу, поки світ не визнає цю велику правду, цей великий злочин проти українського народу, i що кожна людина, яка живе в Україні, буде знати про цю трагічну сторінку Української Історії.

Міжнародний Комітет при СКУ бажає Державному Проводові України, громадським організаціям в Україїні та в Діаспорі багато сили, витривалости в праці та успіхів в запланованих акціях.

Вічна пам’ять жертвам страшного Голодомору!

Нехай пам’ять про них перейде з роду в рід!

За Світовий Конґрес Українців

Аскольд Лозинський                    Стефан Романів                    Віктор Педенко                                        Ірена Мицак
Президент СКУ                            Голова МКК СКУ                Генеральний секретар СКУ            Секретар МКК СКУ