ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ В ПАВЛОДАРІ

     Великдень – це  дійсно Великий день! Усі ми виносимо з країни дитинства романтичні спогади, котрі усе частіше і частіше навідуються до нас у гості, як щось далеке і неповторне, але близьке і до болю рідне і миле. Тому-то й не дивно, що члени української громади Павлодарського Надір­тишшя шанують це свято. Уже починаючи з Вербної неділі, міські газети та електроні  засоби масо­вої інформації почали запрошувати павлодарців та гостей обласного центру на святкування Великодня до українців. А напередодні у радіопередачі «Українська ро­дина», яка вже протягом одинадцяти років виходить в ефір на обласному радіо, було розказано про пасхальні звичаї і традиції українців та про секрети випікання пасок, фарбування яєць та виготовлення писанок.

     І незважаючи на погоду, яка була в цей святочний день, українці поспішили до своєї церковки на пасхальну літургію, котру провів настоятель місцевого храму отець Іван Мислюк, причастились, освятили паски, крашанки та різні святочні ласощі. 

     А після  цього людські потічки, серед яких здебільшого лунала українська мова, потяглися до культурно-дозвільного центру «Шанирак». Саме там і розгорнулося  святкове дійство. У просторому вестибюлі центру розташувалась велична виставка  "Великодні композиції». Тут, на суд глядачів і журі, майстрині і різні колективи виставили чудові композиції – на столах, прикрашених вишитими скатерками, серветками, рушниками та іконами,  красувалися покриті кольоровим розмаїттям пишні Паски і пасочки різноманітних форм та розмірів. А щодо крашанок та писанок, то тут, як  кажуть, розбігалися очі. Своєрідний феєрверк яскравих барв! Були тут і різноманітні квіти, і гілки, і гірлянди,  і віночки та букети. Особливо приваблювала виставка заступника голови української громади Антоніни Маслій, яка виготовила три різновиди пасок, виставила на огляд цілий калейдоскоп крашанок і писанок. Тут красувалися  знамениті гуцульські писанки, писанки з Полісся, Поділля, Волині. Не набагато відстали від пані Антоніни і представники молодіжної гілки – Інна Парипса та Олександра Коваль. Саме їх паска була визнана найвеличнішою і зайняла почесне місце у святковому залі.  А. Маслій і представниці молодшого покоління посіли, відповідно, перше і друге місця у цій надзвичайній виставці-конкурсі. Почесне третє місце   зайняли композиції  І. Юшициної та С. Городничої.

     Але головні події свята розгорнулися у концертному залі «Шанирака». Тут на передньому плані сцени  на яскраво вишитому подільському рушникові була встановлена ікона Божої Матері з Ісусиком на руках. А поруч – паска, крашанки, писанки та три свічки, що символізують Христове Воскресіння. Святкова програма розпочалася з традиційних музичних позивних української громади, естафету яких перейняли святочні дзвони і спів «Ой роде мій красний». У виконанні українського народного хорового колективу під керівництвом  Петра Маслія пролунали духовні твори «Христос Воскрес» і «Пренепорочна». Після цього до присутніх з великоднім вітанням звернувся священик Павлодарської Української Церкви отець І. Мислюк. Далі хоровий колектив виконав цілий ряд духовних творів та весняних пісень. Юна Маша Маслій подарувала глядачам вірш про писанку. З Паскою привітав присутніх і член Ради асамблеї народів Казахстану, голова місцевого українського товариства Михайло Парипса. Він зокрема відзначив, що українська спільнота Павлодару, як і все українство Казахстану, величаво зустрічає <>Великдень – свято добра і радості. Ця радість пов’язана і з перспективою входження Казахстану в число п’ятдесяти найбільш конкурентноздатних країн світу.    А це, в свою чергу, – пов’язано з подальшою розбудовою мови та духовної культури народів Казахстану. Він оприлюднив і святочні вітання, які надійшли з України, Західної діаспори, від доброго приятеля українців Казахстану Івана Буртика з Америки, редакції «УН», українських об’єднань республіки.                                                                      На  фото: співає Сюзана 

     Як відомо, з Великоднем приходять радість і веселощі, адже це свято припадає на весняний цикл, коли пробуджується природа і все живе. Тому-то не бракувало  на святі веселих пісень та жартів. З цієї нагоди чимало аплодисментів та овацій випало на адресу солістів Анатолія Невмивако та Ірини Соколюк, Рими Юрченко та Людмили Редченко, Галини Саречової і Ольги Захарової. Свій творчий внесок зробили і представниці  молодіжної гілки – Саша Коваль і Юля Молчкова. Слід відзначити, що в репертуарі хорового колективу та окремих виконавців від концерту до концерту з’являються нові привабливі твори. Так, цього разу дебютували пісні: "Лебеді, лебеді", "Тече тиха ріка", «Рідна мова», «Їхали козаченьки». Чимало творів було виконано  на музику О. Каліщука А.Сердюка, з якими павлодарці підтримують творчий зв'язок.  У програмі прозвучали і такі пісні, як  «Скіфська царівна» і «Люблю тебе, моя земле», слова до яких написали керівники українських громад Санк-Петербурга – Микола Жигло та Андрій Кирилюк з Кустанаю.
Глядачі тепло прийняли  і українців з Семипалатинська, які на чолі з головою української громади «Світанок» Михайлом Плахотнюком приїхали на великодні свята до сусідів, та виступ родинного тріо, ветеранів сценічного мистецтва, –  Віри, Івана та Артема Марущаків. Не відставали в майстерності і юні семипалатинці – дипломанти фестивалю «Артек – 2005», баяніст Ілля Гурський і солістка Сюзана Іващенко. Голови громад – Михайло Парипса і Михайло Плахотнюк – продемонстрували  глядачам великодній звичай цокання крашанками, за що отримали теплі оплески присутніх.

На світлині вище: Семипалатинці в штаб-квартирі Асоціації  "Українці в Казахстані"

Зліва внизу: співають Марущаки                   Зліва направо: М. Парипса і М. Плахотнюк 

      Святкове дійство активісти Павлодарської громади разом з земляками з Семипалатинська продовжили у світлиці громади, де пригощалися власноручно виготовленими великодніми стравами та  демонстрували святочні звичаї своїх регіонів.  

Ольга Голованчук,

м. Павлодар.