"Ми матір називаємо святою"

Українська організація "Вербиченька" протягом 10 років вносить свій внесок у  розвиток і збереження української культури на теренах Татарстану. За цей час вона стала однією з найбільш активних національних громад в республіці й у всій українській діаспорі Росії. Це визнано на рівні Асоціації національно-культурних організацій Республіки Татарстан, Об'єднання українців Росії, а також багатьма організаціями України.

За ініціативою нашого товариства було започатковано проведення щорічних фестивалів українців Татарстану, який за останні роки облетів всі українські громади  республіки. У 2002 році він носив назву "Обійміться ж, брати мої", був присвячений дням пам'яті Т. Шевченка і проводився в м. Нижнєкамську, у 2003 р. - "Сорочинський ярмарок" проводився в м. Набережні Челни, у 2004 році ІІІ фестиваль "Де є українці - там є й Україна" було проведено в столиці Татарстану Казані.

Цього року фестиваль знову повернувся до гостинного Нижнєкамську. Чутка про нього поширилася далеко за межі республіки, і, окрім українських організацій Татарстану, в ньому взяли участь товариства міст сусідніх реґіонів: м. Димитровграда Ульяновської області, м. Іжевська Удмуртської Республіки, м. Йошкар-Оли Республіки Марій-Ел.

15 травня нижнєкамський Український культурний центр (на базі середньої школи № 32) широко розчинив двері назустріч IV українському фестивалю "Ми матір називаємо святою", який було присвячено Всесвітньому Дню Матері і відзначенню Перемоги над фашизмом.

Відкривався фестиваль традиційно Гімном України у виконанні хору "Вербиченька". З вітальним словом звернулася до присутніх заступник голови адміністрації Нижнєкамська І.Х.Мєзікова. Тепло сприйняли глядачі вітання завідувача сектором міжнаціональних відносин Апарату Президента Республіки Татарстан В.В.Нікіфорова. Взяв участь у роботі фестивалю наш старий друг і Почесний член товариства С.К.Джаксибаєв, президент Асоціації національно-культурних організацій Республіки Татарстан, членом якої "Вербиченька" є вже понад 7 років. Вітання від Посольства України в Росії передав заступник керівника торгово-економічної місії в Приволзькому федеральному окрузі М.І.Тульський.

Почесними гостями фестивалю були представники Української Всесвітньої Координаційної Радиюв Ігор Козловський та Ростислава Стасішена, а також голова Фундації ім. Олени Теліги і керівник Всеукраїнського жіночого товариства Ольга Кобець. Вони привезли нам теплий привіт з далекої України, вітання і Почесні грамоти від голови УВКР Михайла Гориня, який за станом здоров'я не зміг приїхати на наше свято. 

З благословення отця Георгія, пароха церкви Святого праведного Іоана Кронштадського, фестиваль набрав ще більшого натхнення. Творчі колективи яскравим калейдоскопом змінювали один одного на сцені, пропонуючи глядачам свої програми. Фестиваль не був змаганням хто голосніше заспіває, ми не чекали найманих професіоналів. Головною метою зустрічі було знайомство і щире спілкування земляків.

Тема Матері стала тією канвою, на якій перепліталася різнобарвність художніх номерів українського свята. Були представлені мелодійні й пломенисті українські пісні, натхненні вірші, інсценіровки літературних творів. Кожен колектив був своєрідним, незвичайним і цікавим. Димитровградські "Краяни" показали чудовий мініспектакль "Лісова пісня" з участю молоді земляцтва, неповторним був виступ Ірини Єфремової з Йошкар-Оли, вразила задушевністю й щирістю іжевська "Громада". Сльози стояли в очах глядачів після виконання Симоненківських "Лебедів материнства" Ольгою Басів з Казані, як і після виконання "Степом, степом", адже салют Перемоги відлунав так недавно. Вітанням численним гостям республіки пролунав у виконанні набережночелнинської "Батьківщини" "Гімн Татарстану".

Учасниками фестивалю були прийняті вітальні листи до президентів Татарстану й України М.Ш.Шаймієва та В.А.Ющенка.

На завершення фестивалю керівники всіх колективів-учасників вийшли на сцену. Кожен мав змогу звернутися до присутніх. Всім були вручені Почесні грамоти, пам'ятні медалі фестивалю, букети квітів, яскраві святкові буклети, книги для бібліотек від товариства "Вербиченька" та фундації ім. О. Теліги, які привезла з Києва пані Кобець. Не залишились без подарунків і організатори фестивалю. В День Матері "Вербиченька" одержала чудову ікону Божої Матері, прекрасну книгу про Україну та інші подарунки.

Фестивальний день завершився дружнім бенкетом, спілкуванням у неформальній обстановці, обміном адресами та сподіваннями на нові зустрічі. 

Організація і проведення такого заходу на належному рівні - задача нелегка. Але товариство "Вербиченька" з цим успішно впоралось. Було передбачено все до дрібниць. Кожен член організації мав свою ділянку роботи, за яку ніс відповідальність і намагався виконати доручену справу на совість. Завдяки цьому проведення справжнього свята української культури на землі Татарстану мало такий успіх. Такі зустрічі відірваним від Батьківщини землякам просто необхідні як ковток чистої води у спеку, як сонце по весні, як свідоцтво єдності і дружби і, сподіваємось, воно буде мати своє продовження.

            Роз'їхалися гості з сусідніх реґіонів. А київська делегація продовжила докладне знайомство з життям та побутом товариства "Вербиченька". Вони з цікавістю й задоволенням оглянули експозиції культурного центру, бібліотеки, матеріали шкільного класу і молодіжного центру, детальніше ознайомились з історією "Вербиченьки" по пам'ятних альбомах, дізнались про наші досягнення по численних Почесних грамотах і дипломах.

Наступного дня гості знайомилися з Нижнєкамськом, побували на меморіальному комплексі, на Красному Ключі, оглянули експонати міського музею, відвідали православні храми міста. Тепло прийняв делегацію імам-мухтасіб нижнєкамської соборної мечеті Раміль-хазрат. Він передав Татарському культурному центру в м. Києві подарунок з історичної Батьківщини.

17 травня делегація "Вербиченьки" і київські гості побували з візитом в Набережних Челнах, познайомилися з роботою Дому дружби народів "Родник" та української общини "Батьківщина". Потім відправилися до Казані.

В казанському Домі дружби відбулася тепла зустріч з керівниками національного руху республіки, з завідувачем сектором міжнаціональних відносин Апарату президента В.В. Нікіфоровим, з представниками громадськості столиці.

Завершився черговий ІV фестиваль українців Татарстану. Але хочеться вірити, що добра традиція українського народу підтримувати один одного, відчувати плече земляка не згасне і не перерветься з часом.

           На світлині: учасники фестивалю.   

verbichenka@list.ru         

24 травня 2005 р.

E-mail: libukr@online.ru