Однією з найважливіших подій нинішнього року в Республіці Татарстан стало святкування 26-30 серпня 2005 року 1000-річчя столиці Казані. Місто дивовижно змінило на краще свій і без того оригінальний вигляд, причепурилося до свята і з готовністю прийняло подарунки. Було відкрито першу лінію метрополітену, збудовано новий іподром, ліквідовано старе й аварійне житло, встановлено кілька пам’ятників, а від Санкт-Петербурга казанці одержали в подарунок нову оригінальну пішохідну вулицю, яка є копією Невського проспекту, та ще багато чого.

У великій, цікавій і насиченій програмі заходів було передбачено проведення 27 серпня саміту СНД, участь у якому взяли майже всі перші особи сусідніх держав, зокрема й Президент України Віктор Ющенко.

Головною метою влаштування містечка було показати всьому світу дружнє сусідство і злагоду, в якій живуть народи багатонаціональної республіки. До урочистих заходів готувалася вся республіка, готувалися й українці Татарстану. Українських організацій в республіці три: "Вербиченька" в Нижнєкамську (голова Є. Савенко), "Батьківщина" в Набережних Човнах (голова М. Куліш), "Україна" в Казані (голова В. Любченко). Голови попередньо обговорили програму зустрічі з Президентом України. Казанці підготували українську хатину з гостинно накритим  столом, набережночовнинці – вітальну пісню і хліб-сіль, українці Нижнєкамська – урочисте привітання і подарунки.

Щоб вчасно прибути на свято з Нижнєкамська і Набережних Човнів, ми виїхали о 2:30 ночі. Ранок зустріли на під’їзді до Казані, де було збудовано нову переправу через Каму і новий міст Міленіум. День видався напрочуд сонячним, яскравим і теплим. Поруч з українською хатиною розташувалися чеченці з їх гучними запальними танками і узбеки в яскравих халатах і тюбетейках, з дуже схожими на трембіти народними інструментами. Крім того, соліст узбецького ансамблю виліз на метрові ходулі і дув у свою "трембіту" з такою завзятістю, що через годину в голові гуло, як у казанку, і ми відчували себе, мов на Багдадському базарі.

Поступово почали підходити почесні гості саміту. Це були урядовці, губернатори і високі посадові особи з усіх реґіонів Росії. Вони з цікавістю оглядали різні оселі, до деяких заходили погостити, ласували національними стравами. Гостем української хатинки був і мер Москви Юрій Лужков. Виявилося, що від "телевізійної версії" він дуже відрізняється - чудово співає українські пісні й смішно розказує анекдоти. Підходив до нас і керівник Федерального агентства з культури та кінематографії Росії Михайло Швидкий. З ним ми маємо добрі стосунки ще з 2003 року, коли він допоміг "Вербиченьці" організувати подорож на фестиваль в Україну. Далі гостями містечка були вже президенти. Таджики зустрілися з Е. Рахмоновим, до білорусів прийшов О. Лукашенко, був у своїх Н. Назарбаєв, Віктор Ющенко завітав до української оселі. Підійшовши до нас, він як давніх знайомих обняв Куліша і Любченка. Коли Президент підійшов  до мене, я від хвилювання урочисто представився: "Голова Нижнєкамської української автономії "Вербиченька" Євген Савенко". На що він теж дуже серйозно відрекомендувався: "Президент України Віктор Ющенко". Далі  Віктор Андрійович привітався з нашим активом, елегантно поцілував руки всім жінкам, чим приємно вразив їх.

Біля хатини вже лунала вітальна пісня, і Лідія Бідай урочисто вручила Віктору Ющенку коровай. Дружня розмова про життя українців у Татарстані і невимушене спілкування плавно перемістилося в саму хатину. Далі дійшла черга і до подарунків. Вітання були в жартівливому тоні, на зразок послів козака Енея до царя Латина. Українською  латинкою воно і звучало. Читав його Віктор Савенко, учасник українського гуртка "Лелеки", що є молодіжним крилом "Вербиченьки", а подарунки ("килим-самоліт", роботи наших майстринь Лізи Качуровської та Людмили Граненкової, "скатертина-самобранка", вишита Іриною Башкіровою і "чоботи-сап'янці" ексклюзивної роботи з художнього скла) вручила вчителька недільної школи Людмила Найденко.

Потім було фотографування на добру згадку. Думається, що для всіх присутніх ця згадка буде довгою і приємною.

Голова української організації “Вербиченька“
м. Нижнєкамськ