Чотирнадцятий рік Незалежності України відзначився значними кроками у затвердженні демократії. Як відомо, під час останніх Президентських виборів було грубо порушено демократичні напрями та прагнення українців, і особливо ті, що стосуються громадянських прав. В той час як декотрі сили хотіли знехтувати найдорожчим правом виявлення волі українського народу в демократичному процесі виборів, Він, український народ,  вистояв на Майдані Незалежності в Києві, а також на майданах по цілому світу, беззаперечно захистивши цим право вільно обирати свого Президента. Поняття “Помаранчева революція“ стало сучасним символом рішучості народу, який готовий принести себе в жертву заради Свободи.

Сьогодні, як і раніше, даємо оцінку усім нашим досягненням (а їх було немало!), а також оцінюємо недоліки за минулий рік. Безперечно, крім перемоги, яку український народ завоював у боротьбі з тими силами, які вели Україну до знехтування її демократії, - найважливішим досягненням стала чітка декларація економічного і політичного стану, спрямованого на інтеграцію до європейських організацій та інституцій. З цією метою Верховна Рада України (можливо, і не в зовсім оптимальних обставинах), йдучи слідами інших держав, в яких демократичні традиції вже існують довгі роки, прийняла і далі буде опрацьовувати закони, які необхідні для прийняття України в Світову Організацію Торгівлі (СОТ). Після входу в СОТ Україна стане на порозі прискорення процесів відкликання поправки Джексона-Веніка, а також можливого вступу до Европейського Союзу. Ми радіємо цьому та маємо надію, що в майбутньому для України розширяться можливості й у інших сферах.

Крім позитивних моментів, є й деякі недоліки, які нас дуже турбують. Серед них такі, як: мовне питання (особливо позиції деяких провідних урядових чиновників відносно цього питання), церковний стан (роз’єднання українських церков і надання переваги чужій церкві), відзначення перемог і дат старого режиму, визнання воїнів УПА, надання їм належних привілеїв і пільг  та історичне справедливе розв’язання українсько-польських відносин. Позитивне розв’язання цих важливих справ потребує настирливої праці.

Незважаючи на це, одним, можливо, з найвищих досягнень чотирнадцяти років Незалежності є те, що Україна і надалі набирає більшої, гіднішої уваги і поваги від світового співтовариства  та те, що ми вже стоїмо на порозі п’ятнадцятої річниці.

Ми щиро вітаємо з цим святом Первоієрархів всіх наших Церков, Президента, Прем’єр-міністра і Голову Верховної Ради України, проводи всіх наших складових організацій, а також усіх братів і сестер на Україні та поза її межами. Ми звертаємося до українців цілого світу стати на захист молодої української демократії, допомагаючи її розвитку, підвищенню економічного добробуту та встановленню політичної стабільності. І найважливіше - відзначаючи цей ювілей, докладімо максимальних зусиль, щоб Україна була не тільки рідним домом для всіх її нацменшин, але й, в першу чергу, ненькою для українського народу.

Торонто-Нью Йорк
18 липня 2005 р.

Світовий Конґрес Українців

Аскольд Лозинський                                                                    Віктор Педенко

Президент                                                                                      Генеральний секретар