СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ UKRAINIAN WORLD CONGRESS
  CONGRÈS MONDIAL UKRAINIEN CONGRESO MUNDIAL UCRANIO  

ЗАЯВА ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ 65-ЛІТТЯ ПОДІЇ  30 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ

Найбільшим виявом зрілості любої нації, її наполегливого бажання утвердити свою ідентичність є декларація незалежності. На своєму шляху до незалежності український народ зазнав стільки страждань, скільки, напевне, не зазнавала жодна нація світу. Переглядаючи  часи зародження   української нації з періоду заснування Київської Русі у дев’ятому столітті  до її розпаду в тринадцятому, бачимо, що тільки  в цей період наші предки мали волю та незалежність. Одним із перших кроків на шляху до незалежності України стала війна козацького гетьмана Богдана Хмельницького в середині сімнадцятого століття з гнобителями України  за свободу українського народу.  Наступним кроком стало проголошення незалежності України у 1918 році, у період між Першою світовою війною та Жовтневою революцією.

       Аналізуючи ці історичні події, переконуємось, що як довга політична боротьба без політичних прокламацій держави-нації Богдана Хмельницького, так і проголошення незалежності України  22 січня 1918 року було безуспішним. І тільки з третьої спроби було проголошено щось на зразок незалежної держави – недвозначна маніфестація Організації Українських Націоналістів 30 червня 1941 року засвідчила зрілість нації. Цей факт переконливо засвідчив, що українці нічого більше не будуть відстоювати так, як незалежність. Незважаючи на те що сама декларація була написана у Львові, на Західній Україні, у ній підкреслювалось, що столицею України  є Київ і незалежність буде проголошена одразу ж після звільнення Києва від радянських окупантів.
        Цього року ми відзначатимемо 65-ту річницю з часу проголошення 30 червня 1941 року Акту незалежності України. Хоча новообраний уряд та сама незалежна держава без військової підтримки проіснували недовго, вагомість та прозорість цієї події дали наслідки. Спочатку – довга та тяжка боротьба за утвердження незалежності з німецькими окупантами, а потім, протягом тривалого періоду,  – з совєтськими гнобителями. Якщо підрахувати, як довго точилася ця боротьба, то можна сказати (хоч це і дискусійне питання), що боротьба Української Повстанської Армії, сформованої ОУН у 1942 році для захисту української держави, тривала аж до 1950-х років.  Крім того, члени ОУН, кинуті в тюрми та гулаги, були ініціаторами повстань та надихали на дисидентський рух, який привів Україну до незалежності пізніше, у 1991 році, – через п’ятдесят років.
      Питання важливості дій ОУН-УПА та подій 30 червня 1941 року може дискутуватись та аналізуватись.  Проте, можливо, якби не сталося цієї події, сучасна Україна  могла б  уподібнитись до сьогоднішньої Білорусі.  26 березня 2006 року в Україні  відбулися вибори. У Білорусі  – на тиждень раніше. Навіть враховуючи невизначeність в Україні в результаті виборів (демократія часто викликає замішання), ці дві події не були б відмінними. Ми відчуваємо, що ОУН-УПА та події 30 червня 1941 року тісно з цим пов’язані.

Торонто – Нью-Йорк                                                                                       10 квітня 2006 року

За Світовий Конґрес Українців

Аскольд С. Лозинський                                                                            Віктор Педенко
Президент                                                                                                Генеральний секретар 






ПЕРША СТОРІНКА  |  ПРО СКУ  |  ЧЛЕНИ СКУ  |  РАДИ І КОМІСІЇ  |  ОБІЖНИКИ
БЮЛЕТЕНІ  |  ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ПРЕСИ  |  ЗАЯВИ ТА ЗВЕРНЕННЯ  |  ЩО НОВОГО?  |  IX КОНҐРЕС СКУ
ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ  |  РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ РАДИ ДИРЕКТОРІВ  |  ФОРУМ  |  МУЛЬТІМЕДІА
АДРЕСА СКУ (НАМ ПИШУТЬ)  |  ПІДТРИМУЙТЕ СКУ  |  НОВИНИ З УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД СВІТУ
UWC in english
© 2004 Світовий Конґрес Українців. Всі права застережені.
Електронна пошта congress@look.ca