Світовий Конґрес Українців

СТОРІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА БАГРЯНОГО

Генеральна конференція ЮНЕСКО в Парижі затвердила календар вшанування ювілярів світу на 2006 рік, серед яких є і два відомих українці - Іван Франко та Іван Багряний, сторіччя з дня народження якого відзначаємо цього року.

Іван Багряний – відомий український поет, письменник, маляр, журналіст-публіцист та визначний громадсько-політичний діяч. Народився 2 жовтня 1906 року в родині муляра в Охтирці, теперішній Сумщині, колишній Полтавщині. Коли мав десять років, більшовики в його присутності на пасіці застрелили його діда і дядька, які були в армії Симона Петлюри. Почав писати ще будучи школярем. На літературне поле Багряний вступив 1925 року, друкуючи цілий ряд віршів у журналах Києва. На початку 1932 року написав роман «Мариво», який не був пропущений цензурою, в результаті молодого автора арештували, засудили на п'ять років і вислали в Сибір, звідки він невдовзі втік. Своє перебування в тюрмі м. Харків, втечу з заслання та блукання серед українського люду в Зеленому Клині Багряний описав у таких творах, як «Тигролови», «Сад Гетсиманський» та «Морітурі».

Крім названих вище творів, Іван Багряний видав збірник поезій «Золотий бумеранг»; роман «Буйний вітер» – про життя молоді після трагічного голодомору 1933 року, влаштованого Москвою; повість «Огненне коло» – про бій вояків Першої Української Дивізії проти Червоної Армії під Бродами; сатиру «Антон Біда – герой труда» – відповідь тим, хто намагався переконати українців, які перебувають за межами Батьківщини, на Заході, повернутися в комуністичне пекло, повість-вертеп «Розгром» за роки окупації України німцями та «Генерал». Для дітей Іван Багряний створив дві казки: «Про лелек та Павлика- мандрівника» та «Телефон» з власними ілюстраціями. Після смерти Івана Багряного видано його останній роман «Людина біжить над прірвою».

Його перу належить брошура «Чому я не хочу вертатися до СССР?», написана в 1945 році. У той час всі вихідці зі східніх областей України підлягали примусовій репатріації, а тому вони бачили в нім свого оборонця. Після війни Іван Багряний опинився на Заході – в Німеччині. Згуртував коло себе велике коло друзів-однодумців та створив Українську Революційно-Демократичну Партію, яку очолював аж до смерти (серпень, 1963 р.). З рамени цієї партії Іван Багряний протягом десяти років був головою УНРади, а з 1962 року до кінця життя – віце-президентом УНР в екзилі.

Перу Івана Багряного належить цілий ряд відомих пісень і маршів, які окрилив його друг, бандурист і композитор Григорій Китастий: «Вставай народе», «Пісня про Тютюнника», «Марш Україна» (Чорними хмарами вкрита руїна), «Гімн української молоді» (Вперед, сини народу), «Марш української молоді» (Ми об'їхали землю навколо) – марш ОДУМу, «Марш поляглих» та «Нема тої сили». В Україні перевидано всі твори Івана Багряного, його листування в двох томах та один том публіцистики.

Світовий Конґрес Українців закликає громадськість України та діяспори належно відзначити 100-ліття з дня народження Івана Багряного проведенням конференцій, виховно-освітніми заходами, концертами та видавничою діяльністю.

За Світовий Конґрес Українців

Аскольд Лозинський Віктор Педенко

Президент Генеральний Секретар

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ		UKRAINIAN WORLD CONGRESS
	CONGRÈS MONDIAL UKRAINIEN	CONGRESO MUNDIAL UCRANIO

ПЕРША СТОРІНКА \| ПРО СКУ \| ЧЛЕНИ СКУ \| РАДИ І КОМІСІЇ \| ОБІЖНИКИ БЮЛЕТЕНІ \| ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ПРЕСИ \| ЗАЯВИ ТА ЗВЕРНЕННЯ \| ЩО НОВОГО? \| IX КОНҐРЕС СКУ ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ \| РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ РАДИ ДИРЕКТОРІВ \| ФОРУМ \| МУЛЬТІМЕДІА АДРЕСА СКУ (НАМ ПИШУТЬ) \| ПІДТРИМУЙТЕ СКУ \| НОВИНИ З УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД СВІТУ

© 2004 Світовий Конґрес Українців. Всі права застережені. Електронна пошта congress@look.ca