СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ UKRAINIAN WORLD CONGRESS
  CONGRÈS MONDIAL UKRAINIEN CONGRESO MUNDIAL UCRANIO  


cross


Тарас Закидальський
  (1941 -  2007)


Ділимося сумною вісткою, що 8 листопада 2007 р. в Торонті (Канада) упокоївся у Бозі бл. п. д-р Тарас Закидальський. Д-р Закидальський декілька минулих років був членом Комісії Людських та Громадянських Прав Світового Конґресу Українців, відповідальним за звязки з міжнародними правозахисними установами та організаціями. Він сумлінно слідкував за правозахисною діяльністю та виданнями таких установ, як Комісія Прав Людини ООН, Ради Европи, ОБСЕ та інших,  повідомляв про правозахисні конференції та інші події.

Тарас Закидальський народився 2 лютого 1941 року в місті Львові - не в родинному місті Дрогобичі - тому що в той час його мама Наталка приїхала до Львова на побачення із увязненим чоловіком Данилом. Арештований совєтською владою, Данило Закидальський, як казали тоді, пропав і довгі роки мама Тараса ще мала надію відшукати його. Щойно після прийняття Україною незалежности Тарас знайшов ім’я батька в офіційному списку розстріляних при відступі Червоної армії зі Львова в червні 1941 року.

Після війни Наталка Закидальська з сином та родиною сестри Осипи Крайчик-Максимів опинилася в Бреґенці, Австрія. До Канади мама з Тарасом приїхала в 1949-му році  і по відбутті річного контракту як домогосподарка поселилася в Торонті.  Тут мама Наталка стала управителькою крамниці «Плай»  – кооперативи, яку заснувала Пластова Станиця. Тарас виховувався разом із дітьми тети Осипи - Романом, Наталкою і Мариною. Їхній світ був зосереджений на українську громаду – українську школу і церкву, Українське Національне Об’єднання і молодечу організацію «Пласт», де активізувалися члени родини.

Тарас вчився в середній школі Гарборд у Торонті, а відтак закінчив бакалаврат з англійської літератури і філософії в Торонтонському університеті.  Маґістерські студії закінчив в університеті Брин Мавр у Пенсильванії (ЗСА). Тема його дисертації була Теорія людини у філософії Григорія Сковороди. Свою докторську працю про російського філософа Ніколая Федорова він також успішно закінчив у Брин Мавр.

У 1966 році Тарас одружився з Оксаною Вітушинською, і в них народилися два сини – Данило в 1973-му році і Орест в 1981-му році.

Від 1970 до 1978 р. д-р Закидальський викладав філософію в Урсайнус Коледж

(Ursinus College) у Пенсильванії. Повернувшись до Канади, працював над проєктом англомовної Енциклопедії України при Торонтонському Університеті – “Encyclopedia of Ukraine”.  До 1993 року він працював як перекладач, автор статей і редактор розділу про філософію. У 1996 році став редактором журналу “Russian Studies in Philosophy”, а від 2003 року працював як редактор журналу Канадського Інституту Українських Студій – “Journal of Ukrainian Studies. Тарас Закидальський був автором поверх 50 статей та рецензій у наукових журналах та збірниках, а також багатьох інших праць.  

Тарас ціле життя був активним пластуном – у молодих роках любив водномандрівні табори, цікавився морським пластуванням, збудував власний вітрильник. Довгі роки був виховником пластового юнацтва – був звязковим і комендантом таборів. 

У 1970-их роках Тарас Закидальський включився в оборону дисидентів в Україні – співпрацював із видавництвом Смолоскип і розповсюджував інформацію про репресії в Україні на міжнародних наукових конференціях. У 1976 році видав брошуру Three Philosоphers: Political Prisoners in the Soviet Union”.

Із незалежністю Тарас швидко навязав контакти із філософами в Україні, зокрема із Інститутом Філософії при Академії Наук України і Києво-Могилянською Академією, де в роках 1994, 1995 і 2000 викладав філософію. Перебуваючи в Україні, він познайомився з ректором і проводом Острозької Академії, організував фонди на стипендії, a цього року прилучився до акції розбудови Академії і заложив Товариство Приятелів Острозької Академії в Канаді.

Тарас Закидальський помер 8 листопада 2007 р. після короткої боротьби із несподіваною і важкою недугою  в присутності Оксани, Данила і Ореста. Його смерть - це болюча та невіджалувана втрата для родини, друзів та співробітників, які його будуть пам’ятати і згадувати з любов’ю, пошаною та вдячністю.

 

Вічна йому память!

 

 Юрій Даревич, Голова КЛГП, та друзі з КЛГП СКУ



ПЕРША СТОРІНКА  |  ПРО СКУ  |  ЧЛЕНИ СКУ  |  РАДИ І КОМІСІЇ  |  ОБІЖНИКИ
БЮЛЕТЕНІ  |  ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ПРЕСИ  |  ЗАЯВИ ТА ЗВЕРНЕННЯ  |  ЩО НОВОГО?  |  IX КОНҐРЕС СКУ
ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ  |  РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ РАДИ ДИРЕКТОРІВ  |  ФОРУМ  |  МУЛЬТІМЕДІА
АДРЕСА СКУ (НАМ ПИШУТЬ)  |  ПІДТРИМУЙТЕ СКУ  |  НОВИНИ З УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД СВІТУ
UWC in english
© 2004 Світовий Конґрес Українців. Всі права застережені.
Електронна пошта congress@look.ca