Під час недавнього візиту до Києва представники делегації Світового Конресу Українців зустрілися з політичними та релігійними діячами України.

• Встановлення лінії зв’язку між адміністрацією Президента та діаспорою;
• визнання ОУН-УПА;
• проблеми української мови як державної;
• підтримка Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Греко-Католицької церкви;
• політична та фінансова підтримка українських громад у таких сусідніх країнах, як Російська Федерація, Білорусь та Польща;
• створення музею та спорудження пам’ятника Голодомору 1932-1933 років;
• спорудження Пантеону Слави героям України в Києві;
• відзначення свят совєтського режиму і т. п.

     У неділю, 21 серпня 2005 року, Президент СКУ Аскольд С. Лозинський мав коротку приватну зустріч з Блаженнійшим Патріархом Української Католицької Церкви, Його Блаженством Любомиром Гузаром, в підтримку офіційного перенесення Греко-Католицької церкви зі Львова до Києва. У вівторок, 23 серпня 2005 року, делегація СКУ мала зустріч з Його Святістю Патріархом Української Православної Церкви Київського Патріархату Філаретом, де було обговорено багато питань стосовно об’єднання українського православ’я, а також його духовного канонічого визнання Константинополем. Під час святкування 14-ої річниці Незалежності України на Майдані Незалежності Президент СКУ мав можливість познайомитись з головним Рабином  всієї України Яковом Блейком.

     До делегації входили такі представники СКУ: Президент Аскольд С. Лозинський, перший заступник, віце-президент Евген Чолій та генеральний секретар СКУ Віктор Педенко. На окремих зустрічах були присутні: фінансовий референт Богдан Федорак, скарбник Ольга Даниляк, екзекутивний директор Леся Шубеляк, Голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Марія Шкамбара, а також представники СКУ зі Сполучених Штатів Америки - Михайло Савків, Ігор Ґавдяк, Степан Качарай, Ярослав Федун, з Бразилії - Віторіо Соротюк, з Австралії - Степан Романів, з Іспанії - Лариса Пономаренко, з Угорщини - Ярослава Хортяні, з Бельгії - Зенон Коваль, з Німеччини - Віктор Бондарчук та з Казахстану - Михайло Парипса.

ВІДБУЛИСЯ  РІЧНІ  ЗАГАЛЬНІ  ЗБОРИ  РАДИ  ДИРЕКТОРІВ  У  ХАРКОВІ

            17-18 серпня 2005 року у Харкові відбулися Річні Загальні Збори Ради Директорів СКУ. Крім членів Екзекутивного Комітету, були присутні представники від багатьох Рад і Комісій, Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, Європейського Конґресу Українців та інших центральних організацій СКУ.  У зборах взяли участь представники українських громад майже з двадцяти країн світу (Австралія, Бельгія, Бразилія, Вірменія, Естонія, Італія, Іспанія, Казахстан, Канада, Литва, Німеччина, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Словацька Республіка, Сполучені Штати Америки, Угорщина та Чеська Республіка), які представили письмові або усні звіти.

            На Зборах було затверджено бюджет СКУ на 2006 рік; прийнято зміни до англійського варіанту статуту СКУ, які відповідають українській версії статуту, прийнятій на VIII Конґресі СКУ; прийнято до складу СКУ Союз Русинів/Українців Словацької Республіки як крайову центральну репрезентацію Словацької Республіки та   Федерацію Українських Асоціацій Іспанії - як крайову організацію. Крім цього, було створено окремий Комітет допомоги українським громадянам за кордоном, у який увійшли представники з Іспанії, Португалії, Італії та Греції.

     Збори відбулися в приміщенні Харківської філармонії, саме там, де 75 років тому проходили горезвісні судові розправи над сорока представниками української інтелігенції  (на чолі з Сергієм Єфремовим), яких звинувачували в антирадянській діяльності. Цей суд започаткував декаду репресій, що включає арешти представників української інтелігенції – так званого “розстріляного відродження”;  ліквідацію Української Автокефальної Православної Церкви, великий Голодомор 1932-1933 років, часи Єжовщини та розстріл українських політичних в’язнів на Соловецьких островах (тільки у 1997 році у лісах Сандармоху, що знаходиться у північно-західній частині Російської Федерації, було знайдено сліди цього страшного злочину).

     На місці Харківських судових розправ була відправлена поминальна служба та  в кількох кроках від того місця, де у 1961 році був ув’язнений покійний Патріарх Української Католицької Церкви Йосип Сліпий, було відкрито пам’ятну дошку. Реквієм та освячення провів Архієпископ Української Атокефальної Православної Церкви Ігор Ісіченко.  Серед присутніх були представники українських католицьких та православних церков, в т.ч. й Митрополит Адріан (Українська Православна Церква Київського Патріархату).

  Учасників зборів привітали Архієпископ Ігор Ісіченко та представники Харківської обласної й міської держадміністрації,  серед яких і депутат Харківської областної  ради Ярослав Ющенко, племінник президента України.

     На двох прес-конференціях, проведених у Харкові, були широко представлені ЗМІ, що дало можливість представникам СКУ подати інформацію на різних програмах. Заходи завершилися зустріччю з громадою м.Харкова та концертом, який був організований директором Харківської Філармонії.

ПРЕЗИДЕНТ СКУ  В  УКРАЇНСЬКІЙ  ГРОМАДІ  СЛОВАЦЬКОЇ  РЕСПУБЛІКИ

     11-13 серпня 2005 року на запрошення Союзу Русинів/Українців Словацької Республіки (СРУСР) президент СКУ  Аскольд Лозинський відвідав українські громади Словацької Республіки. Крім заходів, які були влаштовані громадою у Пряшеві та Кошіце, президент СКУ відвідав Музей Русинів/Українців та галерею у Свиднику.

     Президент СКУ зустрівся також з представниками уряду, зокрема з   колишнім президентом Словацької Республіки Рудольфом Шустером, з мерами різних міст, в тому числі й міста Пряшів, а також з Генеральним консулом України у Пряшеві.

            Словацькі засоби масової інформації широко та прихильно висвітлювали ці події.

            Як наслідок візиту,  що мав на меті ознайомлення з роботою СРУСР (у зв’язку з поданням заяви про членство), 17 серпня 2005 року на засіданні Ради Директорів у Харкові українська громада Словацької  Республіки була прийнята до Світового Конґресу Українців.

Додаток до обіжника

СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА

    11-13 серпня 2005 року на запрошення Союзу Русинів-Українців Словацької Республіки (СРУСР) Президент СКУ Аскольд Лозинський перебував у Словацькій Республіці (СР).  СР цікава в українському відношенні зокрема тим, що українці-русини проживають тут на своїх етнографічних землях як автохтонне населення, хоча в той же час, оскільки ця територія не належить Україні, зараховуються до Діяспори. Населення СР становить близько п’яти мільйонів, з яких  приблизно сто тисяч українців-русинів (останній перепис населення подав набагато меншу кількість та поділив українців-русинів  на українців та русинів). Важливою проблемою  у СР є «політичне русинство» – воно стверджує думку про те, що українці та русини -  два різні народи. Словацька влада, посилаючись на давню приказку „divide et impera”, радо ділить українців і русинів. Отже, є дві національні меншини - менші за кількістю та з меншим впливом.

       Перeважна більшість українців проживає в Пряшівському краю (один з сімох країв СР),  в таких центрах, як Пряшів, Свидник та ін.  У Пряшеві знаходиться осідок СРУСР та Генеральне Консульство України. У Свиднику  - надзвичайний Музей Українсько-Русинської Культури, галерея, музей під відкритим небом,  де розташовані церкви, школи та сімейні доми українців з різних сіл Пряшівщини.  Тут же щорічно проходить Фестиваль української культури,  на який з’їжджаються глядачі з усієї СР. Губернатор Пряшівського краю та мер Свидника -  українського походження. Українці мають свої радіопрограми, часописи, журнали,  школи, кляси української мови, державний професійний театр, хори та різні культурні ансамблі. Одначе назви вулиць у місцях скупченого проживання українців не є в двох мовах. Епархом греко-католицької церкви є словак.  Фінансові труднощі походять від того, що, хоч держава й фінансує деякі проєкти,  але фондів на адміністрацію немає. Економічний рівень  СР в цілому та матеріальний стан її громадян зокрема є  надто бідні для утримання суспільно громадських структур. Громада відчуває, що влада СР намагається її словакізувати, відчутною також є політика латинізації з боку Ватикану.

      Відповідно до програми візиту, відбулися зустрічі Президента СКУ з колишнім Президентом СР Рудольфом Шустером, губернатором Пряшівського краю та мерами міст Пряшів і Свиндик. Також  у Пряшеві відбулась зустріч з Генеральним консулом України Інною Огнівець. Відносини між Україною та СР є нормальні, але стримані. Позитивним явищем є те , що навіть після вступу СР до ЕС, загальний оборот товару між Україною і СР збільшився з балансом  на користь України.    На другий день візиту Президент СКУ перебував у гостях вдома у Президента Европейського Конгресу Українців  Левка Довговича. Відбулась також зустріч з Президією СРУСР, на якій сторони обмінялись інформацією та обговорили проблеми, а також рамки співпраці між СКУ та СРУСР. Прес-конференція викликала велике зацікавлення словацької мас-медіа, зокрема щодо членства СРУСР в СКУ. Уся  інформація широко подавалась у Словацькій Республіці.

     Упродовж візиту Президента СКУ супроводжували Голова СРУСР Іван Лаба,  два його заступники -  Петро Сокол і Павло Богдан та Генеральний консул України і Президент ЕКУ.

     17 серпня 2005 року на нараді Ради Директорів СКУ, що відбулася в Харкові, СРУСР був прийнятий до членів СКУ.