ГЛОБАЛЬНА МЕРЕЖА НАЩАДКІВ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ – ГОЛОС РОДИН (детальніше)

ГЛОБАЛЬНА МЕРЕЖА НАЩАДКІВ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ – ГОЛОС РОДИН

ГОЛОДОМОР – знищення голодом – є жахливою трагедією в історії людства: геноцидом, який проти українського народу скоїв радянський режим у 1932 – 33 рр. на чолі з Йосифом Сталіним. [1] Проповідники тоталітарних диктаторів хотіли переконати Вас, що в 1932-33 роках в Україні був великий голод через посуху. І тому радянський режим, незважаючи на свідчення очевидців, західних дипломатів та журналістів, десятиліттями замовчував та заперечував інформацію про ГОЛОДОМОР. Сучасні підрахунки, що базуються на аналізі нещодавно виявлених даних радянського перепису населення, дозволяють припустити, що “загинуло не менше десяти мільйонів чоловіків, жінок і дітей” [2]; 10 мільйонів людей загинули від заздалегідь запланованого голоду в період щедрого врожаю на своїй батьківщині, у країні, яка відома як хлібний кошик Європи.

План Сталіна, спрямований на знищення величезної кількості населення України, яке чинило опір його радянському тоталітарному правлінню, призвів до того, що мільйони невинних людей зазнали жахів голоду, але вижили. Це були герої того часу, котрі вижили, щоб розповісти своїм нащадкам правду, яку тоді не хотіла визнавати більшість країн західного світу. Наполегливість і рішуче бажання поділитися своїми спогадами як очевидців сприяли нинішньому широкому визнанню Голодомору 1932-33 років в Україн геноцидом українського народу. Але ця праця не завершена, і тому її взяли на себе нащадки жертв Голодомору. Нащадки будуть вічним голосом жертв Голодомору, продовжуючи ділитися спогадами про страждання їхніх рідних.

Для українського народу Голодомор став трагедією, яка завдала великої шкоди, але не змогла досягнути мети, яку поставив Сталін. Крім цього, ті, хто пережив Голодомор-геноцид, ділилися своїми спогадами про пережиті жахи, яких зазнали вони та їхні сім’ї. Голодомор-геноцид глибоко закорінений у національній пам’яті нашого народу, який протягом століть боровся з іноземними агресорами і продовжує протистояти російським окупаційним силам.

Ви можете здивуватися, чому ми, українські нащадки жертв Голодомору, постійно порушуємо питання про трагедію Голодомору-геноциду. Одним з найцінніших уроків, який дає нам історія, є можливість повчитися на прикладах минулого, щоб великі досягнення могли повторитися, а великі трагедії ніколи не повторювалися. Ми також повинні вшанувати жертви Голодомору-геноциду, які мужньо протистояли нелюдському комуністичному режиму, котрий хотів позбавити їх свободи та можливості знати правду про своїх батьків, бабусів, дідусів, тіток і дядьків, які вижили після Голодомору-геноциду, щоб сказати правду.

Дуже багато людей, які не знають один одного та розпорошені по всьому світу, мають дуже схожі спогади про часи Голодомору-геноциду. Останні зусилля нащадків тих людей, які пережили Голодомор, та журналістів, які занотовують розповіді з перших рук, тривають вже кілька років. До того, як було оприлюднено документи радянських часів, це було єдине, що ми мали. Крім того, усвідомлючи наслідки, які може спричинити така трагедія, як Голодомор-геноцид, ми лише зараз дізнаємося про його вплив на нащадків тих жертв, яким вдалося вижити.

ГЛОБАЛЬНА МЕРЕЖА НАЩАДКІВ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ – це нещодавно створений підкомітет Світового Конґресу Українців. Мережею керуватимуть та до мережі увійдуть нащадки жертв Голодомору в Україні, які будуть діяти в рамках глобальної місії та, працюючи через місцеві мережі, вироблять цілі свої діяльності. Перша така регіональна мережа офіційно розпочала свою діяльність у Сполучених Штатах Америки в рамках Українського конґресового комітету з питань обізнаності про Голодомор-геноцид.