Уляна Плавущак Підзамецька
Це ювілейне зібрання розглядає наш спільно пройдeний шлях, щоб створити новочасну дорожню карту до майбутнього для українців всюди, де вони бувають.
Область освіти, яка надає нам компетенції для визначення цієї дорожньої карти, заслуговує на особливу увагу в цифрову епоху.
Новаторський дух українців діаспори проявляється від самих початків модерних міграцій і закордонного життя ще з перед початку ХХ-го століття.
З таким самим завзяттям, винахідливістю, творчістю, і передбачливістю, як їх побратими на українських землях у ті часи, українці, які виїхали з різних причин у різні кутки світу справилися з нераз несприятливими обставинами, щоб якнайшвидше заснувати навчальні установи і творити методичні матеріали.
На північно-американському континенті, перші школи, які з`явилися при церквах займалися всебічним національно-культурним розвитком, і тому вкладалося чимало зусиль у створенні нових конспектів, букварів, підручників, атласів, географічних карт, хрестоматій, бібліографічних довідників, збірок видатних творів, енциклопедій, пісенних записів, інсценізацій, тощо. Всі ці матеріали вважалися новими і оригінальними зусиллями у свій час, часто перед запуском подібного іншими національними групами.
Простіше кажучи, кожна найкраща практика була колись інновацією (Couros, 2017).
Які технологічні розробки та тренди формують сучасний контекст для вивчення української мови сьогодні та йдучи вперед?
У цифрову епоху позиція педагога більш динамічна та менш зрозуміла: хто виховує кого?
У цифровому контексті акцент робиться на те, що отримується, а не на те, що доставляється, що призводить до заміни терміну “підготовка” на термін “вивчання”. У цьому новому навчально-виховному середовищі, роль вчителя полягає в тому, щоб керувати учнями, мотивувати, заохочувати спільну роботу,та працювати над удосконаленням студентів цілісно.
Педагогам слід використовувати цифрові технології як “зброю масової стимуляції”.
Але, як і всі інструменти в минулому, вчителі повинні вивчати педагогіку для використання технології, модель якої може виглядати ось так:
Теорія поколінь (Вільямa Штраусa та Нілa Хоув), яка з’явилася наприкінці минулого століття, твердить, що загальні моделі поведінки людей повторюються кожні 80-100 років. Незалежно від конкретної доби, їх об’єднують спільні цінності та обставини, в яких вони зростають. Існує всього чотири типи поколінь, які змінюються щодвадцять років.Так, після Другої світової війни з`явилося покоління оптимістичних бебі-бумерів, за ними – самостійні індивідуалісти «ікси», далі «ігреки» – міленіали, і нарешті «зети». Автори аналізу мега-трендів, Світ у 2050, зауважують, що міленіали займаються технологією, як формою “природної мови”, а для покоління “зетів” важлива функціональність та практичність усього, що їх оточує – від ґаджетів до наукових концепцій. Щоб стати кимось, вони не готові чекати, доки виростуть, а намагаються самореалізуватись тут і зараз. Вони відкриті до нових знань, людей і активностей. У питаннях освіти, вони сповідують свободу і готові випробовувати усталені норми на міцність.
Дослідження, проведені Всесвітнім економічним форумом, показують, що за три роки,65% дітей, що ходять до початкової школи, опиняться в професіях, які сьогодні ще не існують. Більше однієї третини навичок (35%), яків важаються важливими для сьогоднішньої робочої сили, зміняться. У світі буде 1,5 мільйона нових оцифрованих робочих місць. Четверта промислова революція принесе нам розширену робототехніку та автономний транспорт, нове покоління штучного інтелекту та машинного навчання, сучасні техноматеріали, біотехнології та геноміку.
Ми зараз живемо в цифровому світі за допомогою 4-ої і 5-ої генерації широкосмугових (broadband) та інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують постійну реорганізацію та трансформаціюжиття та досвіду роботи. За оцінками, до 2030, майже половина населення світу (тобто 3,7 мільярда людей) користуватиметься Інтернетом. Молоді люди знаходяться в центрі впровадження Інтернету–70% людей кругом світу в віці від 15 до 24 роки підключені під Інтернет (ITU, 2017a).В даний час, користувачі смартфонів перевищують 2 мільярди. Замістьтого, щоб переключатися між режимами “онлайн” або “офлайн”, сучасні користувачі широкосмугового доступу, можливо, більш точно описуються як діючі в постійному стані “onlife” (Floridi, 2014).
Адже ж, ідея безперервного навчання як ніколи відповідає запитам часу.
Оскільки тенденції та технології розвиваються, очікується, що наступний мільярд користувачів Інтернету в основному отримуватимуть доступ через мобільні пристрої (GSMA, 2017).Передбачається, що вже до 2020 року кількість мобільних користувачів становитиме близько 60% населення світу.
Які існують можливості для навчання до недалекого 2030 року?
У зв`язку з цим, на екрані вказані найпопулярніші віщування незалежного неприбуткового глобального дослідницького аналітичногоцентру “Проект тисячоліття” (*створений Університетом ООН, Смітсонівським інститутом, і фірмою Futures Group International).
Як результат, педагоги повинні розглядати навчання людей через об`єктив Розповсюдженого пізнання (Distributed Cognition), розробляти цифровий підхід, що полегшує взаємодію людей (наприклад, студентів, вчителів, наставників), навколишнього середовища (наприклад, навчальних аудиторій, навчання на робочому місці, неформальних налаштувань) та інструментів (наприклад, практичних занять, тренажерів, ігор).
Тобто, інтеграктивне та інноваційне навчання, в тому числі вивчення мови.
А до 2050 року?
Ми будемо в наступному віці метрик, великих даних та аналітики даних, що призведе до створення багатьох майбутніх технологій до розробки знань для майбутнього, ряд яких Ви можете побачити тут, за мною.
Мені не можливо описати всі такі розробки, але наведу кілька додаткових прикладів, які знаходяться на авангарді:
Блокчейн
Блокчейн – це розподілена база даних, розповсюджена на безлічі комп`ютерів без центрального контролю. Вона ВЖЕ існує…у відстеженні освітніх позначок, кредитів та кваліфікацій. У просторі мовного навчання, блокчейн включає перевірку рівнів володіння мовою вступників і випускників, середнього поліпшення в тиждень чи годину навчання, та надійну база даних про школи і програми.
Дрони
Дрони – безпілотні літальні апарати, запрограмовані на виконання якихось завдань. Як вони можуть використовуватися в мовній освіті? Маючи дрон, вийдіть із свого класу і сфотографуйте чи сфільмуйте природу, а пізніше нехай діти описують це, або укладають вигадану історію, яка відбувається на тих місцях. А також, учні можуть сфотографувати чи сфільмувати лишень частинки знайомих їм околиць. Потім, Ви організуєте розмовну вправу про ці загадкові фотографії, дозволяючи учням вгадати, де були зроблені знімки. Більше того, Ви могли б розширити участь у вирішенні таких головоломків для студентів інших міст або країн, використовуючи онлай нові інструменти.
Серед видатних, Вам знайомих українських діячів, які ведуть навчальні інновації своїм прикладом, знаходяться такі особи, як: др. Михайло Винницький, мґр. Христя Худчак, др. Олександр Романко, імґр. Євген Роман.
Та їх щебільше! І дехто з Вас може стати наступним!
У підсумку, сучасні навчальні технології повинні розглядатися, якпідтримка цифрової грамотності учня, яка є критичною, творчою, міжкультурною та міждисциплінарною. Використовуючи прості, доступні інструменти, такі як Microsoft Teams for Education або Google Classroom, вчителі української мови можуть легко інтегрувати цифрові технології в навчальні процеси в будь-який час, у будь-якому місці, з мінімальними витратами або зовсім безкоштовно.
Досягаючи горизонту нових технологій, сучасні українські педагоги можуть: організувати віртуальні екскурсії…заохочуватистворення 3-ьох вимірних репрезентацій української історії…або сприяти студентським змаганням з розробки україномовних чатботів, використовуючи платформи для краудсорсингу.
Так, ВСІ ВИ здатні!
Бо, наша сила – в нас самих!
Список літератури
Auken, I. (2016, November 11). Welcome to 2030. I own nothing, have no privacy, and life has never been better. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Bell, K. (2017, April 17). Move from a static classroom to a dynamic classroom. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Broadband Commission for Sustainable Development. (2017a). Working group on education: Digital skills for life and work. (UNESCO. (Відкриється нове вікно.)
Brown, M. (2017, October 5). A critical review of frameworks for digital literacy: Beyond the flashy, flimsy and faddish – part 1. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Carretero, S., Vuorikari, R., & Punie, Y. (2017). DigComp 2.1. The Digital Competence Framework for Citizens. (No. JRC106281). Science for policy report by the Joint Research Centre, European Commission. (Відкриється нове вікно.)
Coe, H. A. (2017). Towards a curriculum of the heart: Thinking, growing, feeling, and connecting in contemporary education. TCI (Transnational Curriculum Inquiry), 13(2), 47-59.
Cooper, S. (2017, February 5). 7 trends to expect from social learning in 2017. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Couros, G. (2017, January 27). A world that is asking for continuous creation. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Davies, A., Fidler, D., & Gorbis, M. (2011). Future work skills 2020. (Відкриється нове вікно.)
EPAM. (2017). (Відкриється нове вікно.)
Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford: Oxford University Press.
Google for Education. (2017). Welcome to your first day of Classroom. (Відкриється нове вікно.)
Government of Canada. (2017, September 18). Innovation lab. (Відкриється нове вікно.)
Grand-Clement, S., Devaux, A., Belanger, J., & Manville, C. (2017). Digital learning. (Відкриється нове вікно.) Santa Monica, Calif., and Cambridge, UK: RAND Corporation and Corsham Institute.
GSMA Intelligence. (2017). 2017 mobile industry impact report: Sustainable development goals. [Report]. (Відкриється нове вікно.)
Harmon, W. (1988). Global mind change. Indianapolis: Knowledge Systems.
Hutchins, E. (1991). The social organization of distributed cognition. In L. B. Resnick, J. M. Levine & S. D. Teasley (Eds.), Perspectives on socially shared cognition; perspectives on socially shared cognition. (pp. 283-307, Chapter xiii). Washington: American Psychological Association.
Istoriya pedahohiky Ukrayiny. (Історія педагогіки України). (n. d.). (Відкриється нове вікно.)
ITU. (2017a). Fast-forward progress: leveraging tech to achieve the global goals. Geneva: International Telecommunication Union. (Відкриється нове вікно.)
Jisc. (2017). Building digital capability–building capability for new digital leadership, pedagogy and efficiency. (Відкриється нове вікно.)
Kostenko, L. (Костенко, Л.). (2011). Записки українського самашедшого. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.
Mathewson, T. G. (2017, February 6). These 7 trends are shaping personalized learning. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Microsoft. (2017, October 6). Introduction to Microsoft Teams – the digital hub for educators and students. (Відкриється нове вікно.)
Mihai, L. (2017, January 16). 7 e-learning trends for educational institutions in 2017. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Mitacs. (2017). Projects. (Відкриється нове вікно.)
Newman, N. (2017, October 31). Inspiring edtech founders: 5 minutes with Jamie Brooker, co-founder of Kahoot! (Відкриється нове вікно.)
Osborne, J. (2017, October 30). 5 gadgets that are positioned to reshape our classrooms. [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
Platforma. (2017). Покоління Z: як ми стаємо свідками появи нової генерації інноваторів. (Відкриється нове вікно.)
Prometheus. (2017). Дизайн-мислення для інновацій. (Відкриється нове вікно.)
ProSvit Center. (2017). Будуємо нову школу вже сьогодні. (Відкриється нове вікно.)
PWC Ukrayina (Українa). (2017). PwC: Економічний прогноз «Світ у 2050 році». (Відкриється нове вікно.)
Sem trendov v obrazovanii v 2017 godu. (Семь трендов в образовании в 2017 году. (Відкриється нове вікно.)
Strauss, W., & Howe, N. (2009). The fourth turning: What the cycles of history tell us about America`s next rendezvous with destiny. New York: Three Rivers Press.
Stvoryly prystriy, yakyi pidvyshchuye intelekt liudyny. (Створили пристрій, який підвищує інтелект людини. (2017, October 24). (Відкриється нове вікно.)
Teams v Classroom – when worlds collide – Part 1. (2017, November 17). [Blog post]. (Відкриється нове вікно.)
The Millennium Project. (2014). Education and learning possibilities by the year 2030. (Відкриється нове вікно.)
Доповідь була представлена під час конференції “СКУ в 50 років і далі: Дорожня карта” 11 листопада 2017 р. на Пленарній сесії “Візія української діяспори на наступні два покоління” в м.Торонто, Канада.