Вивчення теми Голодомору 1932-33 рр. в Україні на основі спогадів очевидців
Євгенія Петрова,
кандидат філологічних наук, доцент,
директор Української школи ім. Василя Сарчука,
м. Гамільтон, Канада
Правду про історію свого народу мусимо знати ми самі – українці, незалежно від нашого місцепроживання. І тут не останню роль мають відіграти навчальні заклади України та діаспори.
Дана стаття є по суті передмовою до методичних розробок уроків про Голодомор із обов’язковим залученням спогадів безпосередніх свідків цих жахливих подій.
Використання спогадів очевидців
І хоча спогади очевидців, на відміну від офіційних документів, мають дещо суб’єктивний характер (разом з дійсними фактами містять особисті переживання, в окремих випадках можуть применшувати або перебільшувати), – вони мають повне право на існування як метод усної історії. Цінність таких матеріалів є беззаперечною, оскільки вони не тільки відображають власні переживання безпосередніх учасників подій, подають інформацію так, як цього не може зробити жоден документ, але разом з тим в цілому досить чітко подають загальну картину Голодомору.
Як відомо, найбільше від Голодомору 1932-1933 рр. постраждала житниця Європи – центральна та східна Україна. Серед інших страшного лиха вповні зазнала і Полтавщина – край, славний своїми чорноземами. Свідчення ганебного виморення голодом моїх земляків, жителів Козельщинського району Полтавської області, у 1990 році зібрав і видав виходець із цього краю український прозаїк Олександр Міщенко у книзі “Безкровна війна” (розповіді про голод 1933 року, записані у селах Козельщинського району на Полтавщині).
Завантажити PDFБеручи дані спогади за основу як такі, що відображають факти, котрі відбувались у самому епіцентрі подій 30-х років, – у поданих уроках використовуємо також і інші спогади очевидців, а також історичні документи, уривки з художньо-літературних творів на цю тему і т.п.
Точної вказівки щодо класів, у яких ці матеріали можна використовувати, не подаємо. Однак зауважимо, що, враховуючи психологічні моменти, особливість викладення матеріалу та тематику, подані нижче матеріали рекомендовано для учнів середніх та старших класів уже після ознайомлення з темою Голодомору 1932-1933 рр. в цілому.
Урок 1 – Якою ціною здійснювалася жорстока політика Сталінського режиму у тридцяті роки минулого століття (на матеріалі спогадів)
Мета: Ознайомити учнів з наслідками колективізації, розкуркулення і Голодомору-ґеноциду; формувати цілісне уявлення про масштаби злочину проти українського народу; збагатити лексичний запас учнів; розвивати в учнів вміння робити узагальнення і висновки на основі вивченого та логічно висловлювати свої думки; виховувати зацікавлення до історії свого народу.
У матеріалах уроку наступні розділи:
- Підготовка до засвоєння знань.
- Вступне слово вчителя
- Робота над розширенням словника учнів
- Сприймання і осмислення нових знань.
Робота над текстом із книги Олександра Міщенка «Безкровна війна: Розповіді про Голод 1933 року, записані в селах Козельщинського району на Полтавщині»- Ознайомлення зі спогадами Шевченко Глафіри Сидорівни, 1916 року народження
- Робота над новими словами
- Закріплення вивченого матеріалу.
- Робота над змістом тексту
- Збагачення словника учнів
- Висновки.
- Домашнє завдання.
Урок 2 – Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні очима дітей
Мета: На матеріалі дитячих спогадів жителів Полтавщини та уривків з роману Уласа Самчука «Жовтий князь» глибше ознайомити учнів з долею українських дітей у роки Голодомору 1932 – 1933 рр. та через дитяче сприйняття передати жахливу картину геноциду нашого народу; розвивати в учнів інтерес до минулого; уміння аналізувати, співсталяти і узагальнювати історичні факти, вміння логічно висловлювати свої думки і робити висновки; виховувати в дітей співчуття до людського горя, непримиреність до всяких виявів поневолення і знущання.
У матеріалах уроку наступні розділи:
- Підготовка до засвоєння знань.
- Вступне слово вчителя
- Словник
- Робота над дитячими спогадами про Голод в українських сім’ях.
- Ознайомлення зі спогадами Дмитра Броваря
- Робота на розширенням словника учнів
- Бесіда за прочитаним текстом
- Робота над текстом про Голод у дитбудинку.
- Ознайомлення з уривком із роману «Жовтий князь» Василя Барки
- Бесіда за прочитаним текстом
- Робота над дитячими спогадами про тяжку науку виживати.
- Підготовча бесіда про голод
- Ознайомлення зі спогадами Федора Хміля, жителя села Бреусівка, Козельщинського району Полтавської області (1923 року народження)
- Робота над розширенням словника учнів
- Бесіда за прочитаним
- Закріплення вивченого на уроці.
- Домашнє завдання.
Урок 3 – Хлібозаготівлі як один із механізмів українського Голодомору 1932 – 1933 рр. (на матеріалі спогадів та архівних документів)
Мета: На матеріалі історичних документів та свідчень очевидців українського Голодомору 1932-1933 рр. показати наслідки хлібозаготівель, звернувши особливу увагу на мету та винуватців цієї трагедії; спонукати учнів до аналізу історичних фактів та вміння робити власні висновки; заохочувати дітей до вивчення історії свого народу та виховувати непримиренне ставлення до всяких виявів поневолення і винищення народів.
У матеріалах уроку наступні розділи:
- Сприймання та усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
- Пояснення нового матеріалу.
- Осмислення учними нового матеріалу
- Групове завдання, в яких використовуються спогади очевидців.
- Спогади Марії Шинкаренко про голод у Софіївському районі на Дніпропетровщині
- Спогади Марії Ковалик з м. Бучачі Тернопільської області (під час Голодомору проживала на хуторі Новачиха Миргородського району Полтавської області)
- Спогади Р.Суслик про голод у Зіньківському районі Полтавської області
- Спогади Леоніда Карпилянського з Прилуччини
- Спогади І.Мельниченка з Чутівського району на Полтавщині
- Безіменне свідчення з села Бохоники Вінницької області
- Спогади Шинкаренко Марії з Софіївського району на Дніпропетровщині
- Спогади С.Межового з хутора Гусарівського Межівського району Дніпропетровської області
- Спогади Ю.Писаревої з Молочанського району Запорізької області
- Висновки.
- Домашнє завдання.