Даян Френсіс: Хитрощі Путіна

Даян Френсіс, редакторка канадського National Post, колумністка в Kyiv Post, старша науковиця, співробітниця Atlantic Council, Eurasia Center, авторка, дописувачка на Substack

Джерело: Френсіс на Substack

Те, що зараз відбувається з Росією — це не мирний процес, а уповільнена гуманітарна катастрофа. Дональд Трамп інсценує тристоронні зустрічі, поки Володимир Путін знищує українську енергетичну інфраструктуру та цивільне населення. Путін грається з Трампом, який нещодавно просив його на якийсь час утриматися від бомбардувань. Путін погодився, а потім порушив обіцянку й завдав масованих ударів по житлових будинках, інфраструктурі, пологовому будинку, автобусу з шахтарями та пасажирському потягу. На запитання про те, як він почувається через зраду Путіна, Трамп відповів, що він «не здивований». Невдовзі після цього Кремль заявив, що на наступному раунді переговорів в Абу-Дабі «прориву» не буде. І так дипломатичний танець триває: Україну нищать, Вашингтон і Брюссель нічого не роблять, а Путін тягне час.

Провальні спроби зупинити цю війну обговорюють до нестями, але вони не мають нічого спільного зі «спірними моментами», втратами, «гарантіями безпеки» чи поступками. Путін не зацікавлений у припиненні війни чи переговорах. Його також не цікавлять взаємовигідні бізнес-угоди з Трампом. Йому байдуже на своїх солдатів. Він хоче знищити Україну, потім Європу та Америку. Кожне рішення, яке він ухвалює, або кожна обіцянка, яку він порушує, спрямовані на те, щоб загальмувати, розлютити, послабити або зламати супротивників. Він схожий на грабіжника в підворітті, тільки з автоматом, а не з кишеньковим ножем, якому потрібен ваш гаманець і ваше життя, ніяк не менше. Він не готовий підписувати угоду про припинення вогню, гарантії безпеки, тримати обіцянку чи дотримуватися угоди про спільне підприємство з американцями з розробки нафти в Арктиці.

Путін — соціопат, який демонструє силу своїми палацами, позолоченими кабінетами та вартою, що карбує крок. Але замість того, щоб акцентувати на цьому та демонізувати його, світові медіа витрачають тонни чорнила, наполягаючи на тому, що проблемою є Трамп, а не Путін, Європа чи Росія. Дехто навіть стверджує без доказів, що Путін контролює Трампа або що покійний педофіл Джеффрі Епштейн був у змові з Путіним, щоб контролювати Трампа, магнатів і західних лідерів задля підпорядкування геополітичного порядку денного. Така підживлена Кремлем дезінформація покликана відвернути увагу.

Війна Путіна могла б закінчитися, якби союзники України почали діяти злагоджено. Економіка Росії менша за економіку Нью-Йорка, вона повільно йде до банкрутства, і її можна зупинити, якщо союзники зроблять кілька речей: завдадуть ударів далекобійними ракетами по її армії та інфраструктурі, заарештують по всьому світу танкери тіньового флоту, що перевозять її нафту, і заборонять усім росіянам подорожувати. Але нічого з цього не відбувається, бо перешкодою для завершення цієї геноцидної війни є не Росія. Це Європа. Багато її політиків, зокрема німецьких, були скомпрометовані. Її керівництво роздроблене, а в його лави десятиліттями проникали агенти Кремля. Престижна Мюнхенська конференція з безпеки та багато аналітичних центрів беруть гроші у російських та українських олігархів. Роками вони проповідували мудрість «зближення Сходу та Заходу» та ігнорували загрозу.

Читати далі.