Досвід України є незамінним у боротьбі з іранськими безпілотниками

Пітер Дікінсон, британський журналіст та дослідник, редактор UkraineAlert в Atlantic Council, головний редактор Business Ukraine Magazine та видавець журналу Lviv Today

Джерело: Atlantic Council

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявляє, що Британія планує направити українських фахівців із ведення війни безпілотниками на Близький Схід у рамках міжнародних зусиль із протидії загрозі, яку становлять рої іранських дронів. На тлі іранських авіаударів по всьому регіону Стармер оголосив 1 березня, що Британія «залучить експертів з України, щоб допомогти партнерам у Затоці збивати іранські дрони, які їх атакують».

Для українського президента Володимира Зеленського пропозиція Стармера є довгоочікуваним визнанням статусу його країни як військової сили, на яку варто зважати. «Досвід України в обороні є багато в чому незамінним», — прокоментував Зеленський після заяви Стармера. Хоча український лідер ще не взяв на себе зобов’язання щодо ролі в Затоці, він запропонував направити провідних українських фахівців по боротьбі з дронами, якщо регіональні лідери зможуть спочатку переконати Володимира Путіна призупинити його вторгнення.

Рішення Британії звернутися до українського досвіду підкреслює вражаючу трансформацію сучасної України з військової периферії на світового лідера у війні безпілотників. Коли російське вторгнення в Україну лише розпочалося у 2014 році, десятиліття пострадянської недбалості залишили українську армію в жалюгідному стані. На той час Київ міг залучити лише кілька тисяч боєздатних військ і мусив покладатися на розрізнені добровольчі батальйони, щоб стримати сили Кремля на сході країни.

Послідувала серія амбітних реформ, але лише повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року стало періодом справжнього змужніння української армії. Зіткнувшись із екзистенційною загрозою російського вторгнення, українська нація піднялася на опір. Лави армії поповнилися приблизно до одного мільйона військовослужбовців, а застійна оборонна промисловість країни невдовзі зробила перші кроки до безпрецедентного відродження, яке триває донині.

Протягом останніх чотирьох років значна частина зростання оборонного сектору України була зосереджена на нових технологіях, оскільки українці шукали способи протистояти часто переважним перевагам Росії у фінансуванні, живій силі та звичайному озброєнні. З’явилася процвітаюча вітчизняна екосистема оборонних технологічних стартапів з особливим акцентом на виробництві дронів. Українські розробники мають змогу випробовувати нові ідеї майже негайно в бойових умовах, що призвело до культури безперервних інновацій, яка прискорила еволюцію війни безпілотників і змінила вигляд поля бою.

Майстерність України не залишилася непоміченою: численні європейські партнери прагнуть скористатися українськими військовими ноу-хау. Останніми тижнями Німеччина стала черговою країною НАТО, яка оприлюднила плани щодо залучення українських військових інструкторів для навчання своїх військ. Повідомляється, що українські інструктори також діляться своїми знаннями у війні безпілотників з багатьма іншими європейськими країнами, включаючи Польщу та Британію.

Це свідчить про разюче зрушення у відносинах між Україною та союзниками країни. Протягом періоду з 2014 по 2022 рік західні військові інструктори регулярно приїздили в Україну для проведення навчань, тоді як дискурс оборонного сектору в Києві обертався навколо зусиль України щодо прийняття та впровадження стандартів НАТО. Після чотирьох років захисту від найбільшого європейського вторгнення з часів Другої світової війни тепер саме Україна встановлює стандарти, поки командувачі НАТО намагаються їх наздогнати.

Схоже, партнерам України по НАТО є чому повчитися. Нещодавно газета The Wall Street Journal повідомила, що під час навчань в Естонії навесні 2025 року за участю сил НАТО та українських екіпажів безпілотників українці легко подолали набагато більший контингент НАТО, що викликало значне занепокоєння та жваві дискусії. Тим часом багато українських солдатів зазначають, що військове обладнання, надане західними партнерами, часто вже є застарілим через блискавичні темпи технологічного прогресу на українському полі бою.

Поява України як великої військової потуги є кошмарним сценарієм для Росії. Коли Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення чотири роки тому, він визначив «демілітаризацію» України як одну з двох своїх ключових цілей війни. Якщо метою була демілітаризація, то вторгнення провалилося вражаючим чином. Далека від демілітаризації, сьогоднішня Україна володіє найбільшою та найтехнологічнішою армією в Європі.

На всьому континенті зростає усвідомлення того, що оскільки Сполучені Штати прагнуть скоротити свої трансатлантичні зобов’язання у сфері безпеки, Україні судилося відігравати центральну роль у майбутній обороні Європи. Справді, важко уявити будь-яку стратегію європейської безпеки, яка б не включала Україну як основного учасника. Країна, яка роками безплідно домагалася запрошення до НАТО, тепер визнана гарантом безпеки Європи в той час, коли віра в ефективність Альянсу впала до рекордно низького рівня.

Пропозицію Зеленського відправити фахівців на Близький Схід в обмін на припинення вогню Кремлем, ймовірно, не варто сприймати буквально, але вона відображає впевненість людини, яка знає, що її країна підготовлена до реалій війни двадцять першого століття краще за більшість. Зеленський чітко усвідомлює, що неперевершений досвід України є цінним товаром. Це особливо актуально в нинішньому контексті, коли іранські дрони перенасичують існуючі системи протиповітряної оборони і вимагають таких економічно ефективних рішень, які Україна вдосконалювала протягом останніх чотирьох років.

Український лідер також добре усвідомлює, що військова міць його країни є головним козирем у його прагненні домовитися про врегулювання, яке захистить українську державність і забезпечить європейське майбутнє країни. Війна, розв’язана Путіним у 2022 році, мала позбавити Україну її армії, ідентичності та суверенітету. Натомість вона перетворила Україну на одну з провідних військових держав Європи та вивела країну на передову світових інновацій в оборонному секторі. Ця нова реальність допоможе визначити місце України в широкому світі на десятиліття вперед, одночасно слугуючи грізною перешкодою для імперських амбіцій Росії.