Дзвінка Качур: Що цікавить Україну в Південній Африці?

Дзвінка Качур, регіональна віцепрезидентка СКУ в Африці, співзасновниця Української Асоціації в Південно-Африканській Республіці (УАПАР)

Джерело: Українська правда

У Південно-Африканській Республіці кілька тижнів тому завершився саміт G20. Вперше він відбувся на африканському континенті й безумовно став для країни подією року. Але українські медіа рясніють повідомленнями про арешти урядом ПАР осіб пов’язаних із партією колишнього президента Джейкоба Зуми — уМконто Ве Сізве, які займалися рекрутингом своїх членів для російської війни.

ПАР одна з найпотужніших економік Африки та держава з впливовим голосом у міжнародній політиці. Її кроки часто виглядають суперечливо: від спільних навчань із росією під час річниці повномасштабного вторгнення — до запрошення з першим офіційним візитом Президента України та обіцянки допомогти повернути українських депортованих дітей.

Україну цікавить, як побудувати сталі відносини з країною, де співіснують три столиці, майже 60 мільйонів громадян і 12 офіційних мов? Ці питання нещодавно обговорювали в Києво-Могилянській академії під час презентації дослідження, яке на замовлення Українського інституту, провели МІОК та Української асоціації в ПАР “Південно-Африканська Республіка: культурне середовище та локальні контексти”. Воно стало одним із перших системних кроків до розуміння сучасної південноафриканської культури та шляхів співпраці.

Ті, хто прочитають дослідження, дізнаються про основні фактори, які формують південноафриканську культуру, про розвинені академічні та культурні середовища та як з ними можна налагодити співпрацю, а також чому південноафриканців об’єднує брай та як їхня команда стала супергероями, які шість разів перемогли у чемпіонаті світу з регбі. Але стаття не переказ дослідження, а короткий аналіз розвитку співпраці між Україною та ПАР, і того, як російська агресія трансформувала наші відносини.

Спільний досвід боротьби за свободу

В Україні добре відоме ім’я Нельсона Мандели, символу боротьби з апартеїдом. Ще за радянських часів українці надавали політичну підтримку південноафриканським борцям за свободу, а після створення Комітету ООН проти апартеїду Україна завжди співголовувала у ньому.

Дипломатичні зв’язки встановили у 1992 році, коли обидві розпочали власні демократичні трансформації. Однак досвід останніх років показав: спільна історія боротьби не гарантує автоматичного порозуміння. Важливо вести діалог, та знаходити взаємовигідні партнерства.

Початки співпраці та культурні ініціативи

У 1990–2000-х роках український інтерес до Африки залишався обмеженим. Лише окремі ентузіасти розвивали співпрацю, як-от створення у 2010 році українського музею у місті Ріверсдейлі, за ініціативи муніципального голови Кріса Тейта та його співпраці з містом-побратимом Вознесенськом.

Події 2014 року змінили Україну та українців за кордоном. Тоді вперше формуються підходи до публічної дипломатії: ухвалюють Доктрину інформаційної безпеки, План заходів із реалізації Концепції популяризації України у світі та створюють Український інститут.

Паралельно, на тлі протестів і гуманітарних ініціатив, українці за кордоном об’єднуються. У 2017 році в ПАР реєструється НУО “Українська асоціація ПАР”, яка того ж року організовує перші Українські дні в ПАР — з показами документальних фільмів, лекціями, виставками літератури та Першим Українським фестивалем у Кейптауні. Волонтерський ентузіазм підтримують українські митці: Оксана Забужко відкриває вступним словом лекцію про українську літературу, свою поезію читають Ганна Яновська та Оксана Куценко, а гурт “Дивина” виступає з донецьким фольклором. Представники українського посольства тоді були радше гостями, ніж партнерами.

Фокусом Української публічної дипломатії був не наймолодший континент з його 54 країнами, а держави Європи та Північної Америки. Проте створені механізми дозволили посольствам у різних країнах світу ефективно працювати з українськими громадами.

У ПАР завдяки невеликій фінансовій підтримці та великому ентузіазму реалізували десятки проєктів, що зближують українців і південноафриканців. Це дало змогу реалізувати низку ініціатив, від щорічного вшанування жертв Голодомору до мистецьких проєктів на кшталт вистави Forest за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки та створення українського муралу у Кейптауні.

Новий етап після 2022 року

Повномасштабне вторгнення росії вкотре змінило українців і сприйняття України у світі. Воно оголило слабкість українських контактів з Африканським континентом, але водночас дало поштовх для створення нової стратегії. У 2022 році МЗС ухвалило першу “Стратегію Україна–Африка”, а згодом — комунікаційну стратегію щодо континенту. Українські високопосадовці почали активні візити до ПАР. А Український інститут почав співпрацю з трьома країнами Африканського континенту та організував великий благодійний концерт на підтримку депортованих дітей, за участі українського гурту YAGODY, бандуристки Анастасії Войтюк та південноафриканських артистві включно з відомим південноафриканським гуртом The Soul. Європейські партнери теж сприяли налагодженню зв’язків через підтрмку візитів південноафриканських журналістів, експертні обміни та адвокаційні заходи за участі українських експертів та правозахисників.

Читати далі.