СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

icon

Голова української громади Бразилії в ефірі UOL закликав уряд дати Україні зброю

#StandWithUkraine
February 28,2023 546
Голова української громади Бразилії в ефірі UOL закликав уряд дати Україні зброю

Українське питання в Бразилії значно актуалізувалось зі зміною влади в країні та вступом на посаду Президента Луїза Інасіо Лула да Сілви.

У відповідь на звернення Світового Конґресу Українців (СКУ) та Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації (УБЦР), Президент Лула да Сілва вперше від часу повномасштабного вторгнення росії в Україну чітко засудив російську геноцидну агресію та окупацію українських територій. Бразилія також виявила послідовність, підтримавши під час голосування Генеральної Асамблеї ООН 23 лютого 2023 року резолюцію, засновану на мирному плані Президента Зеленського.

Нещодавно Президент УБЦР Віторіо Соротюк, а також український місіонер у Бразилії Віталій Аршулік розповіли провідному бразильському виданню UOL про війну в Україні, життя українських біженців у Бразилії. В інтерв’ю очільник УБЦР закликав бразильську владу надати зброю Україні.

Нижче подаємо переклад статті в UOL українською мовою:

Представник української громади Бразилії пропонує уряду Лули надіслати зброю в Україну

Віторіо Соротюк

Бразилія, яка має найбільшу українську громаду в Латинській Америці, прийняла близько 300 біженців від початку війни в Україні рік тому. Українці в країні вважають позитивною проактивну позицію президента Лули щодо миру, але, мабуть, хотіли би більшого залучення Бразилії до конфлікту.

«Якщо Організація Об’єднаних Націй вирішує, що ця агресія досі заслуговує на осуд, ви можете цілком законно надіслати зброю для захисту цього народу. Бразилія не може оголосити себе нейтральною»
Віторіо Соротюк, Президент Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації.

Війна в Україні спричинила найбільше переміщення населення в Європі від часів Другої світової війни. Після російського вторгнення майже вісім мільйонів українців покинули країну. Переважна більшість із них знайшли притулок у країнах Європи.

Невдовзі після початку війни бразильський уряд видав постанову про надання тимчасових гуманітарних віз українським біженцям, що полегшило їм в’їзд до країни. Чинність цього розпорядження закінчується в березні.

Президент Українсько-Бразильського Центрального Представництва Віторіо Соротюк уже говорив із очільником Мін’юсту про необхідність продовження чинності постанови. «Треба завжди бути напоготові, тому що війна досі триває», – наголошує Соротюк.

Близько 300 українських біженців прибули до Бразилії здебільшого в період від березня до квітня 2022 року. Як і в інших країнах, ця група в основному складається з жінок і дітей, оскільки чоловіки не можуть покинути територію України. Витрати на дорогу та розміщення були покриті об’єднанням євангельських церков без участі уряду. Однією з найактивніших була Перша баптистська церква Куритиби.

«Кожна церква, яка прийняла групу людей, подбає про це, заплатить за оренду, воду, світло, інтернет, їжу, одяг, все, що потрібно на рік», – пояснює місіонер Віталій Аршулік, українець, який живе в Бразилії та прийняв кілька земляків.

«Маленька Україна»

Біженців прийняли в Сан-Паулу і переважно в Парані – оплоті історичної української громади в Бразилії, – що почасти полегшило адаптацію. Віталій Аршулік супроводжує групу з 27 осіб, які оселилися в Прудентополісі, найбільшій українській колонії в Бразилії, яку називають «Маленькою Україною».

«Місто маленьке. Можна знайти людей за 40, 50, які ще трохи говорять українською. Це допомогло. Але тут все по-іншому – культура, клімат… Дуже важко через мову, а також через тугу за своїми родинами”, – розповідає місіонер. Він каже, що чоловіки двх біженок, які перебувають у Прудентополісі, були поранені в бою. «Коли ти дуже далеко від своєї країни, за 13 тисяч кілометрів, то не знаєш, чи зустрінеш свого чоловіка знову»
Віталій Аршулік

Закінчується чинність програми об’єднання євангельських церков щодо прийому в Бразилії. Біженцям сказали, що вони повинні «вирішити, вони хочуть залишитися чи повернутися». З початкової групи 50 біженців уже повернулися до Європи. Інші здебільшого мріють про можливість повернутися додому, щойно конфлікт закінчиться.

Наразі лише одна біженка, яка перебувала в Прудентополісі, повернулася через те, що їй потрібно було пройти курс кардіологічного лікування серця, але більшість хоче повернутися, і «лише двоє, які більше не мають родини в Україні», мають намір залишитися в Бразилії. Місіонер, який перебуває в Бразилії п’ять років, каже, що вторгнення Росії в Україну викликало «великий сум».

Він нагадує, що нинішній конфлікт відрізняється від того, який почався у 2014 році на сході України. За його словами, зараз «почали вбивати ні в чому не винних людей, що не мають відношення до війни: дітей, жінок і чоловіків, які не є військовими. Немає межі тому, що вони зробили».

Звірства

Окрім свого невеликого багажу, біженці також привезли спогади та історії про звірства російської армії, як-от «кастрація 200 українських солдатів, взятих у полон» або «п’ятирічного хлопчика, прив’язаного до тіла» його мертвої матері разом із гранатою, яка вибухнула, коли сусіди підійшли її рятувати».

«І досі є країни, які думають, що Росія робить добрі речі, що Путін хороший. Люди обманюються і не розуміють, що росіяни вторглися і хочуть убити всіх українців».

Проте місіонер не думав повертатися в Україну, де перебуває його брат та інші члени його родини, щоб служити в армії та захищати країну. «У мене є інший обов’язок – допомогти українцям (біженцям). У кожного своє місце, але коли ми працюємо разом, то йдемо до перемоги», – зазначає він.

Віторіо Соротюк каже, що злочин «вторгнення» з боку Росії вже добре охарактеризовано, висвітлюються воєнні злочини «проти людяності та навіть геноциду».

Паралель між вторгненням в Україну та нападом на Площі трьох влад

Організація, яка представляє 600 тисяч українців Бразилії, надіслала листа з привітанням президента Лулу з інавгурацією. У тексті проводиться паралель між вторгненням Росії в Україну та нападами на Площі трьох влад у Бразиліа.

«Паралель полягає в неповазі до закону. Росія вторгненням в Україну порушує міжнародні норми, встановлені у другій статті Статуту ООН, так само, як неповагою до народу є вторгнення в місце розташування трьох гілок влади Бразилії», – порівнює Соротюк.

У тексті також міститься прохання до уряду Лули збільшити гуманітарну допомогу країні, яку «попередній уряд надав лише один раз», і надати Україні всю політичну та дипломатичну підтримку.

Організація хоче поговорити з новим урядом, щоб «показати громаді точку зору щодо поведінки Бразилії в цих міжнародних відносинах». Соротюк вважає позитивним «більш проактивну позицію президента Лули щодо пошуку миру».

Але, нагадуючи, що Бразилія «має певні розбіжності в тому сенсі, що не надсилає зброю Україні», як це зробили, наприклад, США і Франція, він сумнівається: «Якщо ООН, як і раніше, визначає, що ця агресія заслуговує на осуду, буде цілком законно, якщо ви надішлете зброю для захисту цього народу. Бразилія не може оголосити себе нейтральною».

Зробити донат ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ НОВИНИ