Реакція СКУ на відповідь від Європейського Парламенту
30 липня 2010 р. президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій відреагував на лист голови Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павла Коваля, що стосується резолюції, прийнятої Європейським Парламентом 25 лютого 2010 р.
У цій резолюції зокрема було сказано, що Європейський Парламент:
20. Глибоко шкодує з приводу постанови колишнього Президента України Віктора Ющенка посмертно нагородити Степана Бандеру, провідника Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка співпрацювала з нацистською Німеччиною, званням “Національного героя України” та сподівається у зв’язку з цим, що нове українське керівництво перегляне такі рішення і зберігатиме відданість європейським цінностям.
Пригадуємо, що з цього приводу 3 березня 2010 р. СКУ так звернувся до Європейського Парламенту:
СКУ надзвичайно розчарований тим, що Європейський Парламент у такий спосіб вдався до переписування української історії часів Другої світової війни.
Важливо усвідомити, що Степан Бандера є беззаперечним символом довготривалої трагічної боротьби України за свою незалежність, яку вона здобула в 1991 р. Надихаючи не одне покоління борців за українську незалежність, він у той же час був об’єктом ненависті для всіх тих, хто мав імперіалістичні наміри по відношенню до України.
30 червня 1941 р., після вторгнення Німеччини на територію Радянського Союзу, Організація Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери проголосила відновлення незалежної України. Це був прямий виклик гітлерівським планам, у які входило перетворити Східну Європу в німецьку колонію. А тому німецька влада вимагала від провідників ОУН негайно відкликати Акт відновлення незалежності, від чого вони відмовились. За це провідників ОУН почали переслідувати, запроторювати до тюрем та фізично знищувати. Це змусило ОУН піти в підпілля, щоб воювати з обома – радянськими і нацистськими – окупантами України.
У липні 1941 р. Степана Бандеру арештували, а затим відправили до концентраційного табору Заксенгаузен, де він був ув’язнений до жовтня 1944 р. Його два брати були запроторені до концентраційного табору “Аушвіц” та жорстоко вбиті. Подібна доля спіткала і Степана Бандеру, якого у 1959 р. вбив у Мюнхені московський агент.
Під час Нюрнберзького процесу було оприлюднено секретне розпорядження нацистської Айнзацкоманди Ц/5 до своїх відділів, датоване 25 листопада 1941 р. Заявляючи наступне, воно розвіює всякі можливі аргументи про співпрацю ОУН під проводом Бандери з нацистами:
“Беззаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Райхскомісаріаті, метою якого є створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ретельного допиту таємно знищені як грабіжники”.
Протягом Другої світової війни в результаті агресії з боку нацистів та радянської влади Україна втратила приблизно 7,5 мільйонів людей. Окрім того, близько 2 мільйонів було вивезено в Німеччину на примусові роботи.
Це аж ніяк не можна назвати історією співробітництва бандерівської ОУН з нацистами; навпаки, це історія народу, якого знищували дві потужні системи, керовані Гітлером і Сталіном.
У зв’язку із вищесказаним СКУ закликає Європейський Парламент відкликати це безпідставне звинувачення проти ОУН під проводом Степана Бандери.
17 липня 2010 р. на адресу СКУ надійшла відповідь від депутата Європейського Парламенту, голови Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павла Коваля, де зокрема було сказано:
I would like you to consider that the European Parliament, in its sovereignty, is the house of all Europeans and is composed of parliamentarians coming from the 27 Member States of the European Union. As such, it is a very complex and diverse body where political views of more than one hundred political parties, but also different cultural values and aspirations of peoples with a tremendously rich but also tragic historical background are represented and expressed. This heterogeneity might at times lead to the adoption of resolutions which reflect critical views on very sensitive and controversial issues.
The resolution you refer to in your letter is a political declaration and should be seen in its context: the European Parliament recognises that Ukraine is a neighbour of strategic importance to the EU and expects Ukraine to reiterate its determination to continue along its path towards European integration as well as towards strong cooperation with the EU in the neighbourhood policy.
У своїй відповіді Павло Коваль покликався на “різноманітність” Європейського Парламенту, який об’єднує парламентарів із 27 держав, а також представляє політичні погляди більше ста політичних партій та різні культурні цінності й прагнення людей з надзвичайно багатим та в той же час трагічним історичним минулим. Він зокрема підкреслив, що ця “різноманітність” може часом призвести до прийняття резолюцій, які відображають критичні погляди на дуже болючі і спірні питання.
Відреагувавши на це листом від 30 липня 2010 р., президент СКУ заявив, що така “різноманітність” Європейського Парламенту в жодному випадку не може бути підставою для прийняття резолюцій, в яких несправедливо заплямовується репутація людей через нехтування відомими історичними фактами. Він також звернувся з пропозицією про призначення зустрічі з керівництвом СКУ для обговорення цього болючого для українців усього світу питання.
|
Пресове повідомлення на цю тему та фотографії розміщено на офіційному сайті СКУ |
Телеконференції Ekзекутивного Комітету та Ради Директорів СКУ
8 липня 2010 р. відбулась телеконференція Екзекутивного комітету СКУ, під час якої було порушено такі питання: фінансовий звіт за 2009 р., бюджет на 2011 р. та контракт оренди і страхування приміщення СКУ. 9 липня 2010 р. відбулась телеконференція Ради директорів СКУ, в якій узяли участь 13 її членів з 4 країн світу: Австралії, Канади, США і Угорщини. Під час телеконференції було порушено наступні питання: подорож керівництва СКУ до України та плани про майбутню діяльність СКУ, фінансовий звіт за 2009 р., бюджет на 2011 р. та проведення Річних загальних зборів у Перемишлі.
Репрезентація СКУ
Протягом липня 2010 р. генеральний секретар СКУ Стефан Романів побував в Україні, Великобританії, Франції та Німеччині. Під час перебування в Києві він мав ряд зустрічей у справах, що стосуються СКУ, з представниками державних структур та з громадськими діячами, наприклад, з колишнім начальником Управління з питань закордонного українства Міністерства закордонних справ України Василем Боєчком та заступником голови Української всесвітньої координаційної ради Михайлом Ратушним. Під час подорожей на Сумщину та Чернігівщину відвідав різні громадські заходи та мав зустрічі з громадськістю, під час яких поінформував про діяльність СКУ.
Під час подорожей до Лондону, Парижу і Мюнхену поінформував українців про працю СКУ та обговорив сучасні питання з представниками місцевих церков та з громадськими провідниками, зокрема з головою Репрезентативного комітету української громади Франції Наталією Пастернак та з головою Об’єднання українців Франції Володимиром Косиком. Під час відвідин Люрду заторкнув з парохом Петром Гаєм питання про поширення матеріалів СКУ серед паломників; а під час перебування в Санлісі разом з Анною Кантер, дружиною мера цього міста, оглянув історичні місця, пов’язані з королевою Франції Анною, дочкою князя Ярослава Мудрого, та обговорив шляхи інформування про українські корені королеви, а також поклав квіти до її пам’ятника та до пам’ятного знака жертвам Голодомору.
Митрополитом Української Православної Церкви в Канаді
27 липня 2010 р. СКУ привітав Високопреосвященнішого Архиєпископа Юрія, Єпископа Торонто і Східної Єпархії, з обранням Митрополитом Української Православної Церкви в Канаді. У своєму листі СКУ дав високу оцінку довголітньої невтомної діяльності Високопреосвященнішого Архиєпископа Юрія в розбудові Української Православної Церкви в Канаді та побажав на многії літа невичерпних життєвих сил та наснаги для вірного служіння українській Церкві, Народу та Україні.
З приємністю пригадуємо, що Високопреосвященніший Архиєпископ Юрій є членом Ради директорів СКУ.
Відійшов у Вічність Св. Пам’яті Стах Габа
3 липня 2010 р. в Торонто, Канада, відійшов у вічність відомий український громадський діяч – св. пам’яті Стах Габа. Протягом довгих років св. пам’яті Стах Габа був членом Ради директорів СКУ, де обіймав посаду голови Комісії спорту. Він був відданим та ініціативним працівником, який щиро вболівав за інтереси українського спорту та невтомно працював для піднесення успіхів українських спортсменів, а зокрема всіляко сприяв становленню та підтримці українського олімпійського спорту в Україні та в світі.
Покійний народився в 1930 р. у с. Судова Вишня на Львівщині в українській патріотичній родині. Під час Другої світової війни разом з батьками в пошуках старшого брата-дивізійника перебував у таборах біженців у Австрії та в Німеччині, а в 1948 році прибув до Канади.
З перших років проживання в Канаді св. пам’яті Стах Габа включився в українське громадське життя. Зацікавлений спортом, він довго був активним членом футбольної команди Спортивного товариства “Україна” в Торонто, а затим – тренером юнацької команди та виконуючим обов’язки тренера Спортивного товариства “Україна”. Разом з тим св. пам’яті Стах Габа виконував велику роботу в різних українських громадських організаціях: був головою організації Канадських приятелів Національного олімпійського комітету України, членом Управи відділу Конґресу Українців Канади у Торонто, головою Культурного центру ім. Тараса Шевченка в Етобіко, заступником голови Української спортової централі Америки і Канади, а в 2007 році був обраний головою Церковного комітету при парафії Успення Пресвятої Богородиці у Міссіссазі. Св. пам’яті Стах Габа також був членом українських хорів “Бурлака” і “Прометей”.
Довголітня громадська праця св. пам’яті Стаха Габи була неодноразово відзначена різними нагородами, а зокрема найвищою нагородою Світового Конґресу Українців, медаллю св. Володимира Великого, Шевченківською медаллю Конґресу Українців Канади та відзнакою Президента України – орденом “За заслуги” III ступеня.
Св. пам’яті Стах Габа залишив у смутку дружину Дзвінку, дітей та онуків. СКУ висловив глибокі співчуття дружині та родині покійного.
Привітання СКУ
Протягом липня СКУ надіслав листи з привітанням до Ліґи Українських Католицьких Жінок Канади у зв’язку з проведенням 23-го Конґресу, до Союзу Українців у Великій Британії у зв’язку з 65-ми Річними звичайними загальними зборами та до Культурного товариства ім. Св. Володимира в Монтреалі з нагоди проведення ХІ Українського фестивалю.