
Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС), військово-політичний експерт, радник Міністерства оборони України (2022–2023 рр.) та радник Секретаря Ради національної безпеки й оборони України (2014 р.).
Джерело: Atlantic Council
Питання потенційних гарантій безпеки для України домінувало на мирних переговорах під егідою США протягом останніх місяців, проте нинішнім пропозиціям бракує переконливості. Хоча всі погоджуються, що гарантії безпеки є вкрай необхідними, чи справді хтось готовий ризикнути війною з Росією задля їхнього дотримання? З огляду на надмірну обережність, яку західні лідери демонстрували протягом останніх чотирьох років, легко зрозуміти, чому багато спостерігачів залишаються не переконаними.
Оскільки західні партнери України навряд чи захищатимуть країну від нового російського вторгнення, найреальнішим варіантом є розбудова власних військових спроможностей Києва. Цей процес уже активно триває. З 2022 року українська армія значно розширилася, ставши найбільшою бойовою силою в Європі та світовим лідером у сфері безпілотної війни. Перетворення України на велику європейську військову державу підтримали союзники країни, які надали велику кількість зброї та техніки разом із фінансовою підтримкою, необхідною для швидкого розширення української оборонної промисловості.
Наростальна міць українського війська відіграла важливу роль у стримуванні навали російського вторгнення. Попри утримання ініціативи на полі бою протягом усього 2025 року, армія Путіна змогла захопити менше одного відсотка української території, зазнавши при цьому важких втрат. Зараз пріоритетом є подальше заморожування лінії фронту та досягнення точки, коли навіть незначне просування росіян ставатиме дедалі більш неможливим. Однак самих лише ефективних оборонних дій буде недостатньо, щоб завершити війну або запобігти новому російському вторгненню. Щоб стримати Путіна, Україна також повинна мати можливість завдавати ефективних ударів у відповідь по цілях на всій території Росії.
Арсенал далекобійної зброї України суттєво еволюціонував з 2022 року. За останні чотири роки країні вдалося розробити різноманітні ударні безпілотники, здатні досягати цілей, розташованих на відстані понад тисячу кілометрів від українського кордону. Україна також зараз володіє дедалі більшим асортиментом крилатих ракет власного виробництва. Ця посилена далекобійна вогнева міць дала Україні можливість проводити кампанію бомбардувань всередині Росії, що набирає обертів і вже змінила географію війни.
З літа 2025 року далекобійні українські атаки по російській території досягли рекордних показників. Україна уразила десятки військових об’єктів та підприємств оборонної промисловості, приділяючи при цьому особливу увагу нафтогазовій інфраструктурі, яка живить російську військову економіку. Україна завдала ударів по нафтопереробних заводах, трубопроводах, нафтових вежах, портах та низці танкерів, що належать так званому “тіньовому флоту” Кремля. Ці удари ускладнили логістику вторгнення, сприяючи значному падінню доходів Росії від експорту енергоносіїв.
Фото: Shutterstock