Пітер Дікінсон, британський журналіст та дослідник, редактор UkraineAlert в Atlantic Council, головний редактор Business Ukraine Magazine та видавець журналу Lviv Today
Джерело: Atlantic Council
Цього тижня Президент США Дональд Трамп заявив про “величезний прогрес” у напрямку завершення війни між Росією та Україною. Ця оптимістична оцінка з’явилася після раптової активізації дипломатичної діяльності, спровокованої мирною пропозицією з 28 пунктів, яка стала несподіванкою майже для всіх, і позначила новий поворот у давніх зусиллях Трампа щодо укладання мирної угоди.
Не всі поділяють оптимістичний погляд лідера США. Скептики зазначають, що хоча Сполучені Штати та Україна, як повідомляється, наразі погодили загальні контури майбутнього врегулювання, дуже мало ознак того, що Росія так само зацікавлена у мирі. Навпаки, Кремль відповів на останні пропозиції Трампа, виключивши будь-які серйозні поступки та сигналізуючи, що Москва, як і раніше, твердо зосереджена на максималістських цілях вторгнення.
У той час як переговори між американськими, українськими та російськими чиновниками тривають, президент Росії Володимир Путін підкреслив свої справжні наміри й видав президентський указ, який закликає до посилення зусиль зі знищення всіх ознак української ідентичності на приблизно 20 відсотках території України, що наразі перебуває під контролем Кремля.
Указ, що має назву “Російська національна політика до 2036 року”, був опублікований 25 листопада і має набути чинності в січні 2026 року, повідомляє Reuters. Він закликає російську владу в окупованій Україні “вжити додаткових заходів для зміцнення загальноросійської громадянської ідентичності”. У програмному документі також схвалюється вторгнення в Україну за “створення умов для відновлення єдності історичних територій Російської держави”.
Ця бюрократична мова є спробою “очистити” поточну кампанію Кремля, спрямовану на знищення української національної ідентичності. В усіх окупованих Росією регіонах на півдні та сході країни Москва запровадила режим терору проти цивільного населення, систематично атакуючи символи української державності, мови, спадщини та культури.
Всюди, куди просуваються російські війська, місцеве населення піддається масовим арештам; кожен, кого окупаційна влада вважає потенційною загрозою, може зникнути у великій мережі таборів і в’язниць. Серед жертв зазвичай опиняються обрані посадовці, журналісти, релігійні лідери, активісти та військові ветерани. Розслідування ООН, опубліковане навесні 2025 року, встановило, що ці затримання становлять злочин проти людяності.
Ті, хто залишається, зазнають тиску, щоб прийняти російське громадянство, інакше їм загрожує позбавлення доступу до найнеобхідніших послуг, таких як охорона здоров’я, пенсії та банківські послуги. Відповідно до законодавства Кремля, ухваленого на початку цього року, власники нерухомості, які відмовляються від російських паспортів, можуть бути виселені зі своїх домівок і депортовані. Тим часом школярі навчаються за сильно мілітаризованою кремлівською програмою, яка демонізує українців, водночас вихваляючи російський імперіалізм і прославляючи вторгнення в їхню країну. Будь-які батьки, які чинять опір цій політиці, ризикують втратити опіку над своїми дітьми.
Найбільш одіозним елементом московської кампанії зі знищення української ідентичності є масове викрадення українських дітей. Вважається, що з початку повномасштабного вторгнення близько двадцяти тисяч жертв були вивезені до Росії та піддані ідеологічній обробці, спрямованій на те, щоб позбавити їх української спадщини та нав’язати російську ідентичність. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна за його особисту причетність до цих викрадень дітей.
Російська політика на окупованих територіях України слугує жахливим планом майбутніх дій Путіна, якщо він зможе встановити контроль над усією країною. Щобільше, Росія вже активно прагне зменшити населення значних частин України, які залишаються поза її контролем. У прифронтових районах по всьому півдню України російські військові розпочали безпрецедентну кампанію цілеспрямованих ударів безпілотниками по цивільному населенню, яка вбила сотні людей і була названа “людським сафарі”. Нещодавнє розслідування Організації Об’єднаних Націй дійшло висновку, що ці напади є воєнними злочинами, метою яких є зробити цілі міста та селища непридатними для життя.
Фото: Shutterstock
