Російські дрони в Польщі: чи станеться поворот у війні?

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації

Джерело: Еспресо 

Можливо, парадоксально, але після атаки РФ на Польщу справді з’явились певні можливості для протидії Росії та її союзникам з боку Заходу й України. Багато в чому вони залежать від людського фактора, передусім сприйняття ситуації президентом США Трампом та його найближчим оточенням. У другу, але не в останню чергу, від європейських лідерів. Але, зрештою, і від самої України.

Чи призведе безпрецедентний інцидент до повороту у війні

Отже, уночі 10 вересня ударні безпілотники Росії цілеспрямовано атакували територію Польщі. Дрони-кілери й раніше залітали на територію Польщі, порушували її повітряний простір і вертольоти. Навіть було відомо, що Москва готувала дронові атаки на Польщу щонайменше з липня 2025 року, а на російських безпілотниках було зафіксовано польські SIM-карти. 

Однак ніколи раніше у Польщу не залітало так багато ударних безпілотників. Одразу після нічного нападу прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, виступаючи перед Сеймом зазначив, що до Польщі влетіло близько 19 дронів, додавши, що вперше частина з них прилетіла з території Білорусі. Крім дронів, на території Польщі знайшли уламки однієї ракети, повідомило МВС Польщі. 

Але нині поворотний момент у тому, що поляки вперше почали перехоплювати російські дрони-кілери над своєю територією, а частину з них польські військові змогли збити. Показовим стало й те, що знищувати дрони допомагала авіація НАТО та Нідерландів. Активну участь у перехопленні цілей брали винищувачі F-35A ПС Нідерландів спільно з винищувачами F-16 ВПС Польщі. Крім того, було приведено в стан бойової готовності ЗРК Patriot PAC-3 зі складу ВПС Німеччини, у повітря підіймався літак ДРЛВ Gulfstream G550 CAEW ВПС Італії.

І все ж НАТО далі демонструє слабкість. 

Перший рівень слабкості — військовий: за різними даними, збито було від трьох до чотирьох атакуючих дронів. Тобто, Кремль досяг головної мети — продемонстрував на прикладі Польщі абсолютну неготовність системи ППО-ПРО Польщі, а відповідно, НАТО — до комбінованої ракетно-дронової атаки сучасного рівня. Це при тому, що Польща є беззаперечним лідером у переозброєнні Альянсу та витрачає на оборону 4,48% ВВП. 

Другий рівень слабкості — політичний. Військово-політичне керівництво Польщі настільки приголомшене, що навіть не спромоглося назвати Росію агресором. Звісно, васальна Білорусь вустами першого заступника міністра оборони країни встигла заявити про передачу Польщі інформації про “заблукалі” російські дрони та наплести історій про “знищення силами протиповітряної оборони країни над територією республіки” частини цих дронів. Крім того, медіа почали активно просувати інформацію про те, що мав місце наліт не БАК типу Shahed, а саме “Гербер”, тобто імітаційних безпілотників без смертоносної начинки — а значить, безпечних. 

Оглядачі слушно звернули увагу, що масштабна атака Польщі відбулася напередодні військових маневрів “Захід-2025” в Білорусі, які слугують певним щитом від ймовірної негативної для РФ реакції Заходу. Пам’ятають в Європі й заяви ще одного неадекватного росіянина — Мєдвєдєва, — про бажання змінити кордони Фінляндії та тлі колосального нарощування військ до 500 тисяч військових на півночі РФ, впритул до Скандинавських держав.

Через кілька годин Reuters з посиланням на власні джерела повідомив, що НАТО відмовилося визнати приліт російських дронів у Польщу нападом.

При цьому важко повірити, що йдеться про країну, яку видання POLITICO ще у листопаді 2022 року назвало “новою військовою супердержавою Європи”.

Справді, якщо Польща, яка будує найбільшу сухопутну армію в Європі, як вказував The Telegraph ще у березні 2023 року, тисне на гальма, то що казати про інші країни європейського НАТО? І чи не є така реакція запрошенням кривавого московського чекіста продовжити “збирання земель”?

Моделювання майбутнього: як Європа принизливо крокує до неминучого зіткнення з РФ

Неважко здогадатися, чому для атаки обрана саме Польща. Адже з початку 90-х років XX століття Польща формувалася як винятковий форпост США. Без перебільшення, приниження Польщі дорівнює ляпасу Трампу від Путіна. І це відбулося після феєричних зустрічей злочинного диктатора з Трампом на Алясці, а потім – із Сі Цзіньпіном, а також Нарендрою Моді та Ким Чен Ином, — на полях саміту ШОС. Невербальною мовою Путін говорить: я вбиваю тисячі людей, руйную міста в центрі Європи, і мене за це тільки ще більше поважають.

Тому ключовим вузлом цієї історії очевидно стане реакція Трампа на тривожну подію у Польщі. Не якийсь заплутаний вислів, а саме реалізоване рішення чи дія. Бо якщо Трамп не продемонструє лідерства в Альянсі, то про 5 статтю Статуту організації й колективний захист можна буде забути. 

Чи можна знайти у події тінь Китаю? Чимало експертів висловилися саме за таку версію, адже після військового параду Сі Цзіньпін кинув відвертий виклик Вашингтону та майже напевно буде використовувати залежного від позиції Пекіну Путіна. Річ і про поставки важливої для підживлення воєнної машини РФ продукції та обладнання, і про закупівлю російських енергоносіїв. Існує додаткове припущення, яке стосується пропонованих Путіним для замирення з Америкою рідкоземельних металів, що не дуже подобається лідеру КНР. То ж, цілком можливо, що Сі Цзіньпін нав’язав Путіну ідею атаки Європи або масштабної провокації, здатної слугувати не тільки залякуванням, але й виведенням із рівноваги Трампа. Якщо так, то Путін опинився на певній розтяжці — у виборі між більш тісною дружбою з Китаєм та замиренням із США. Що ж, це повністю відповідає стратегії Сі Цзіньпіна: підтримувати режим Путіна рівно настільки, щоб той міг продовжувати вести війну, водночас перешкодити величі РФ та перетворенню її на самостійний полюс планетарного впливу.

Зрештою, наступ на Європу за підтримки союзників цілком відповідає загальній стратегії Путіна. У цьому контексті передбачення канцлера Німеччини Фрідріха Мерца починають трансформуватися у реальність: лише два дні тому він зауважив, що імперські плани російського диктатора Путіна не обмежаться лише Україною — навпаки, з неї все починається.

Шанс для України: як його реалізувати

Так, Україна отримала новий шанс, навіть декілька. 

Передусім, за рахунок збільшення уваги до Польщі збільшити рівень співробітництва та взаємної підтримки. Про те, що Україна готова допомогти Польщі розбудувати належну систему оповіщення та захисту від таких російських викликів, відразу заявив президент Зеленський.

Дехто, скажімо, колишній нардеп, а нині Ігор Луценко, військовослужбовець ЗСУ та громадський активіст, пішов ще далі. Він переконаний у потребі заявити про готовність направити визначену кількість антишахедних підрозділів у Польщу і надати іншу допомогу в організації протидронової оборони. А також заявити про готовність прийняти на навчання у наших центрах польських військових саме щодо збиття “шахедів”. 

Важливість Польщі важко переоцінити як у загальній політичній підтримці, так і у суто військовій допомозі. Саме Польщу розглядали як учасника субрегіонального військово-політичного союзу у складі “Британія-Польща-Україна”, а може ще й з країнами Балтії. З Польщею разом можна було б масштабувати ракети й дрони (те, що вже розгортається в рамках українсько-британського технологічного хабу) — на додачу до її унікальної ролі хабу західного озброєння, що спрямовується Україні. Не зайвим буде пам’ятати, що Польща як покупець величезної кількості американської зброї має і ракети до ЗРС Patriot, і боєприпаси до РСЗВ HIMARS, включно балістичні ракети ATACMS. Звісно, це на випадок забезпечення спільного виживання.  

Читати далі.