
Віторіо Соротюк, член Ради директорів СКУ й колишній очільник Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації
Джерело: Соротюк на Facebook
Сьогодні, 12 жовтня, день народження Олени Колодій. Ця бразильська поетка українського походження присвятила значну частину своєї творчості осмисленню свого етнічного коріння.
В автобіографічному нарисі у збірці “Симфонія життя” Колодій розповідає про себе, а також про те, як вірші Тараса Шевченка стали її першим дотиком до поезії:
“Я народилася 12 жовтня 1912 року в колоніальному поселенні Круз-Машаду, у самому серці паранської глибинки. Була 8 година ранку сонячного й морозного дня.
Мої батьки були українцями, які познайомилися й одружилися в Парані. Я — первістка і перша бразилійка в нашій родині.
Михайло Колодій, мій батько, народився у Східній Галичині, у 1881 році. Втративши свого батька під час великої епідемії холери, що прокотилася Україною у 1893 році, Михайло наступного року емігрував до Бразилії з матір’ю та братами.
Мама, чиє дівоче прізвище було Вікторія Шандровська, також народилася у Східній Галичині, у 1892 році. Вона приїхала до Бразилії у 1911 році.
Дідусь оселився в Круз-Машаду, де працював тато. “Пан” Михайло познайомився з молодою Вікторією й закохався у неї. Вони одружилися у січні 1912 року.
Так був написаний перший розділ моєї історії”.
“Я була двомовною дитиною. Розмовляла португальською зі своїми братами й українською з мамою. До сьогоднішнього дня зберігаю у пам’яті цілі вірші Тараса Шевченка, які мама вголос декламувала ввечері, читаючи при світлі гасової лампи”, — писала Колодій.
Колодій — не тільки поетеса, але й перекладачка та авторка близько двадцяти поетичних збірок. Вона стала першою жінкою в Бразилії, яка писала хайку — короткі вірші з глибоким змістом. Авторка усе життя зберігала зв’язок із корінням, відображаючи у своїй творчості українську історію, культуру та прагнення до свободи.
Попри те що більшість своїх творів поетеса писала португальською, вона активно перекладала українських авторів — зокрема Тараса Шевченка — і популяризувала українську літературу в Бразилії. Її поезія поєднала два світи — український і бразильський, ставши символом духовного зв’язку між ними. Колодій закликала молодь берегти традиції свого народу, а її вірші й сьогодні залишаються свідченням цієї любові.
Переглянути цей допис в Instagram