
Тімоті Еш, британський економіст, який спеціалізується на регіонах Європи, Близького Сходу та Африки
Джерело: Еш на Substack
Мені здається, що поточний мирний процес щодо України під лідерством США не є по-справжньому серйозним. Вважаю, що головні учасники переслідують занадто різні цілі, а багато чого з того, що вони озвучують публічно, різко розходиться з їхніми реальними завданнями.
Тому, можливо, варто окремо розглянути ключових учасників процесу — адміністрацію Трампа, Росію, Україну та Європу — і спробувати зрозуміти їхні реальні політичні задуми.
Почнемо з адміністрації Трампа.
Як президент США вже продемонстрував на прикладі мирного процесу щодо Гази, він хоче в Україні перемир’я або чогось, що він зможе продемонструвати як мирну угоду, щоб підкріпити своє нинішнє прагнення отримати Нобелівську премію миру. Це бажання, ймовірно, продиктоване одержимістю перевершити колишнього президента Обаму, який справді отримав премію, нехай і здебільшого за те, що пробив невидиму “скляну стіну” і став першим темношкірим президентом США.
У гонитві за “миром” в Україні Трампа мало турбують деталі. Деталі — це не його перевага. Він вважає своїм завданням визначити ключові положення, а решту прогалин мають заповнити інші, щоб забезпечити довгостроковий мир. Якщо мир раптом завалиться — насправді через відсутність опрацьованих деталей — це вже не вважатиметься помилкою Трампа, але він зможе звинуватити інших або в тому, що вони не прописали всі деталі, або, на його думку, несерйозно ставилися до мирного процесу.
Трамп хоче швидкої перемоги. Його мало цікавлять корінні причини конфлікту — на цьому етапі він легко піддається російському наративу, що, можливо, відображає погляди його оточення в MAGA та успішну інформаційну кампанію Росії в США протягом багатьох років серед популістів вкрай правого спрямування.
Ця готовність слідувати російському погляду, на думку декого, може вказувати на те, що Трамп є довгостроковим російським активом — тут можна згадати версію про компромат з так званими “піпі-тейпами” (компромат на Трампа сексуального характеру — ред.). Однак, можливо, це не так. Це може бути просто відображенням того, що Трамп полюбляє розглядати світ через призму влади, загрози й багатства. Він бачить у Путіні сильну людину і, можливо, відчуває бажання його наслідувати. Путін, на думку Трампа, діє практично без будь-яких обмежень — він готовий на все заради досягнення своїх цілей, утримання влади й демонстрації імперських амбіцій Росії. Він не зупиняється перед убивствами, і, ймовірно, досвід Трампа як нью-йоркського забудовника навчив його розуміти, як діють мафіозі — з ними жарти погані.
Фото: Shutterstock