Українські громади протидіють російському впливу в Африці

Дзвінка Качур, регіональна віцепрезидентка СКУ в Африці, співзасновниця Української Асоціації в Південно-Африканській Республіці (УАПАР), про діяльність українських громад в Африці, виклики російської пропаганди на 5-му році повномасштабної війни та шляхи популяризації України у регіоні, де Україна не була історично присутня. 

Росія системно працює на Африканському континенті, поширюючи антиукраїнські наративи. У Південно-Африканській Республіці з 2024 року проводяться кампанії проти Української Асоціації в ПАР. За нещодавніми звітами, у 2024 році Росія витрачала близько 750 000 доларів на місяць на пропаганду. 

Окрім постійної інформаційної присутності, цього року на 4-ту річницю повномасштабного вторгнення, після місяців утримання 17 південноафриканців, яких заманили до Росії та кинули на фронт, Путін повернув їх саме 24 лютого в обмін на подяку від президента Рамафози. Саме повернення південноафриканців і подяка Рамафози Путіну стали головною новиною у день повномасштабного вторгнення.

У різних країнах Африки підходи української громади до присутності відрізняються. У державах, де медіа повністю контролюються державою, а уряд прихильно ставиться до країни-агресора, українська присутність можлива через культурні проєкти: українські вечори, виставки та музичні концерти. До 4-ої річниці вторгнення відбувається африканське турне українського піаніста, д-ра Тараса Філенка, який через українські музичні твори доносить інформацію про ситуацію в Україні та російську колоніальну війну. Концерти вже пройшли у Кенії, Уганді, Маврикії, ПАР та Ботсвані; попереду – Демократична Республіка Конго та Мозамбік. Для таких заходів громади співпрацюють із європейськими посольствами та культурними інституціями країн-партнерів.

У країнах із незалежними аналітичними центрами та медіа співпраця ведеться на рівні інституцій, а також через комунікацію з урядами та парламентарями. Наприклад, у кінці січня завдяки зусиллям українських та південноафриканських експертів проведено захід на тему наслідків російської агресії для Африканського континенту, зокрема щодо атомної безпеки та окупованої ЗАЕС, примусової депортації та мілітаризації дітей, а також перспектив реформи ООН. 

Важливу роль для розвитку громад відіграє збільшення дипломатичної присутності. Протягом 2024–2025 років на континенті відкрито 9 нових посольств. Тепер на 54 країни припадає 19 посольств замість 10, що забезпечує значну підтримку та захист для українських громад.