24 лютого світ об’єднується на захист викрадених українських дітей

Довкола 24 лютого понад 1 000 скоординованих акцій на шести континентах зосередяться на одній темі: повернення Україні викрадених та примусово переміщених українських дітей.

24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, понад 1 000 скоординованих публічних акцій на всіх континентах одночасно об’єднають суспільство навколо спільної теми: повернення українських дітей і захист майбутніх поколінь.

Організатори зазначають, що ці акції є відповіддю на те, що українська влада та міжнародні експерти описують як “системну державну політику Росії”, спрямовану на примусове переміщення, ідеологічний вплив та довготривалу асиміляцію українських дітей — практику, заборонену міжнародним правом.

За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, близько 20 000 українських дітей офіційно зафіксовані як депортовані або примусово переміщені, і лише 1 975 з них повернуті на сьогодні. Ще 1,6 мільйона дітей залишаються на територіях України, окупованих Росією, де вони проходять примусове навчання за російськими програмами, беруть участь в мілітаризованих молодіжних заходах, стають жертвами примусової паспортизації та постійного тиску з метою відмови від української мови, культури та ідентичності.

Публічні заяви російських посадовців свідчать про подальше зростання масштабів цієї практики. У 2024 році понад 40 000 українських дітей були вивезені до так званих таборів “перевиховання”; у 2025 році ця цифра перевищила 80 000, згідно з оприлюдненими даними російської влади. Такі установи діють у 57 регіонах Російської Федерації, а також у Білорусі та на тимчасово окупованих територіях України.

“Викрадення українських дітей — це не побічний наслідок війни, а свідома державна політика, спланована й реалізована на найвищому рівні”, — заявив Павло Ґрод, Президент Світового Конґресу Українців, організації-координатора світових акцій до 24 лютого. 

“Йдеться не лише про тисячі дітей сьогодні. Це атака на майбутнє України — її демографію, ідентичність, мову та історичну пам’ять. Наслідки триватимуть поколіннями, якщо міжнародна спільнота не відреагує рішуче й послідовно”.

Відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду, примусове переміщення дітей з однієї національної чи етнічної групи до іншої є забороненим актом. Росія намагається виправдати свої дії власним трактуванням “благополуччя дитини” та її “найкращих інтересів” — аргументацією, яку відкидають міжнародні правники та правозахисні організації.

Організатори наголошують, що акції 24 лютого покликані підкреслити: проблема викрадених дітей — не лише гуманітарна, а й стратегічна та міжпоколіннєва, з прямими наслідками для міжнародного права, механізмів відповідальності та післявоєнного відновлення.