Альона Гетьманчук: Саміт 5%

Альона Гетьманчук, керівниця Місії України при НАТО, директорка Центру “Нова Європа” (New Europe Center) 

Джерело: Гетьманчук на Facebook

Що важливо врахувати ще до початку зустрічі НАТО в Гаазі? 

Гаазький саміт НАТО неможливо оцінювати за тими ж критеріями, за якими визначали успішність попередніх зустрічей Альянсу. Це стосується і формату участі України, і підсумкового комюніке. 

Причина такої збитої метрики добре відома — саміт цілковито був сконструйований під особливості участі в подібних зібраннях Дональда Трампа. Це стосується і відверто короткої офіційної програми — по суті виходить такий собі короткометражний саміт. Це стосується і підсумкового комюніке — максимально стисле, майже у “твітабельному” форматі. Це стосується й учасників саміту з фокусом на країнах-членах Альянсу, не партнерів (і те, що Україна взагалі запрошена — це вже сам по собі результат). Це, зрештою, стосується і порядку денного саміту — затвердження ініційованого Дональдом Трампом збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Іншими словами, було зроблено все для того, аби президент США) був зацікавлений відвідати саміт особисто та уникнути повторення саміту НАТО в Брюсселі у 2018 році, де порядок денний зібрання був затьмарений погрозами американського президента вивести США з Альянсу. 

Те, що основний результат саміту підпорядкований основній вимозі президента Трампа, а сама зустріч може увійти в історію як “Саміт 5%” насправді не є поганою новиною. Ні для самого НАТО, ні для України. Навіть якщо Трамп ініціював таке стрімке підвищення витрат не тому, що вважає Росією “найбільш вагомою та прямою загрозою для Альянсу”, як це зафіксовано в Стратегічній концепції Альянсу, то наполягаючи на такому збільшенні, він апріорі робить важливий внесок у спроможності європейських країн стримувати РФ. Навіть найбільш скептичні щодо США європейські союзники визнають — без його вимоги вони б самі ці видатки не наважились збільшити за жодних обставин. І в це легко повірити, враховуючи, що лише 23 країни-члени спромоглись повністю вийти на рівень 2%, схвалений на саміті в Уельсі ще одинадцять років тому. 

Для України збільшення видатків до 5% означає і збільшення можливостей для підтримки нашої оборони та оборонної індустрії. Якщо вдасться зафіксувати таку можливість у відповідних рішеннях саміту — це стало б помітним результатом цього вкрай нестандартного зібрання. І одним з тих важливих індикаторів, за яким можна було б оцінити результативність гаазького саміту для України.

І останнє, на що варто додатково звернути увагу в контексті саміту і до його початку. Йдеться про країну, в якій відбувається саміт. Незважаючи на те, що Нідерланди є країною-засновницею НАТО, в історії Альянсу було 4 нідерландських генеральних секретарів (включно з нинішнім Рютте), саміт в цій країні відбувається вперше. І ще й в рідному місті нинішнього генсека. Для Нідерландів перший саміт НАТО у їхній країні за 76 років існування Альянсу — це дійсно особлива подія. 

Саміт НАТО в Гаазі — це, поміж іншого, і можливість висловити вдячність та подяку цій країні за всю важливу і вчасну допомогу, надану з початку повномасштабного вторгнення — від перших “панцергаубиць” у момент, коли ще багато партнерів розповідали про ризики постачань “наступальної зброї”, засобів ППО — до фінансової допомоги та F16, про можливість надання яких для України Нідерланди взагалі заявили першими у світі й допомогли цей намір втілити у конкретні рішення. Такі речі неможливо забути.