Дзвінка Качур про нову політичну епоху в ПАР та наслідки для України

Дзвінка Качур, регіональна віцепрезидентка СКУ в Африці, співзасновниця Української Асоціації в Південно-Африканській Республіці

Джерело: Український тиждень 

Минулого тижня відбулася інавгурація Сиріла Рамафози президентом ПАР. 14 червня новообраний парламент переобрав його на цю посаду вдруге. Однак вперше з 1994 року (коли відбулися перші демократичні вибори по завершенні апартеїду) в історії незалежної ПАР Африканський Національний Конгрес (АНК) — партія, яку очолює Рамафоза — на парламентських виборах не отримала більшості голосів. Тепер країною керуватиме коаліційний «Уряд національної єдності», до якого окрім АНК (набрав 40 % на виборах), увійшли партії Демократичний Альянс (22 % голосів) та Партія свободи Інката (IFP, 4 %). Дві останні партії займають чітку позицію щодо визнання Росії агресором. Це може сприяти зміцненню українсько-південноафриканських відносин. Окрім того, до складу коаліції увійшли кілька менших партій, які здебільшого мають чітку позицію щодо визнання Росії агресором. Попри те, що АНК закликав усі партії до створення уряду національної єдності, обидві проросійські партії — «Умконто ве Сізве» (15 % голосів на виборах) та «Борці за економічну свободу» (10 %) — відмовилися від участі у ньому. 15-16 червня Делегація ПАР взяла участь у Глобальному Форумі Миру на рівні радника президента Південно-Африканської Республіки з питань національної безпеки Сідні Муфамаді, проте не підписала спільне комюніке.

Новий уряд національної єдності

Результати національних виборів, які відбулися 29 травня 2024 року, стали майже катастрофою для АНК — «Партії Нельсона Мандели», яка з 1994 року отримувала більшість голосів на виборах. Цього разу АНК отримав 40,21 % голосів та 159 із 400 місць у Національній асамблеї Південно-Африканської республіки — виборній нижній палаті парламенту країни. Загалом у виборах до Національної асамблеї взяли участь 52 партії. 18 з них отримали хоча б одне місце у парламенті.

Вибори 2024 року «унікальні» ще й тим, що продемонстрували найнижчу явку виборців з 1994 року — 59%. Тим не менш, незважаючи на деякі недоліки в організації, більшість спостерігачів визнали вибори вільними та чесними.

Після оголошення результатів президент ПАР та голова АНК Сиріл Рамафоза залишив у собі сили жартувати та прийняти результати волевиявлення: «Ці вибори ясно показали очікування народу Південної Африки щодо того, що лідери політичних партій працюватимуть спільно, аби задовольнити потреби країни».

Насправді ж партія, яку очолює Рамафоза, стикнулася з високим рівнем недовіри до свого одноосібного правління АНК. Виборці невдоволені тим, що найбільш індустріалізована економіка Африки продовжує занепадати протягом останнього десятиліття. Перебої з електропостачанням та транспортуванням обмежують виробництво, тоді як бідність, безробіття (понад 40 % серед молоді) та злочинність залишаються невирішеними проблемами. Негативу також додає численна кількість корупційних скандалів та не достатня реакція з боку АНК щодо звільнення та покарання посадовців, яких звинувачують у цих проблемах.

Після оголошення результатів виборів президент Рамафоза закликав до створення уряду національної єдності, який об’єднував би всі партії, що отримали місця в парламенті на виборах. Це не перший такий досвід для країни. У 1994-1999 роках у ПАР уже існував уряд національної єдності.

Тоді АНК, Національна партія та Партія свободи (IFP) – об’єднали зусилля після перших незалежних виборів по завершенні апартеїду з метою уникнення політичної нестабільності.

Політичний контекст та позиції основних партій

Аби сформувати урядову коаліцію, АНК потрібно було ще щонайменше 41 голос у Національній асамблеї. Разом із 87-ма представниками від партії Демократичний Альянс (ДА) та 17-ма від Партії Свободи Інката, АНК зумів сформувати коаліційний уряд. Обидві ці партії займають відкриту проукраїнську позицію. Окрім того, до коаліції погодилися приєднатися Патріотичний Альянс (9 місць), яка фокусується на внутрішній політиці і не планує втручатися у питання російської агресії та кілька ще менших партій. Станом на зараз коаліція національної єдності має 258 із 400 місць у парламенті. Аби зрозуміти детальніше, що впливає на формування позицій зокрема щодо зовнішньої політики і України.

Африканський національний конгрес (АНК)

Африканський національний конгрес (АНК) — сформувався на основі визвольного руху проти апартеїду і керував країною з 1994 року, коли на перших незалежних виборах обрали президентом Нельсона Манделу. Визвольний рух об’єднував людей різного ідеологічного спектру, тому партія АНК інколи щодо різних питань через тривалі внутрішні дискусії не може визначитися.

24 лютого 2022 року позиція міністерки ПАР із міжнародних відносин та співробітництва Наледі Пандор була чіткою, і закликала Росію припинити агресію та «негайно вивести свої війська з України відповідно до Хартії ООН». Проте у той же день її колега, Міністерка оборони та ветеранів ПАР, Тенді Модісе пила шампанське у посольстві Росії.

Продовження тексту читайте за посиланням.