
Історичні та політичні зв’язки Південної Африки з обома сторонами — Росією та Україною — а також вплив російської дезінформації й корупційних моделей у регіоні пояснюють початкову неоднозначну позицію країни щодо вторгнення Росії в Україну.
Про це заявила Дзвінка Качур, регіональна віцепрезидентка СКУ в Африці, співзасновниця Української Асоціації в Південно-Африканській Республіці (УАПАР), в ефірі подкасту “Historiotherapy”.
“Очевидно, що ці історичні та політичні зв’язки існували й в Південній Африці та могли вплинути на те, як ПАР спершу реагувала на вторгнення Росії”, — каже Качур.
Віцепрезидентка СКУ пояснює, що в країні спостерігалася нестача інформації та розуміння російських намірів.
“Бракувало інформації та розуміння того, що Росія намагається відновити імперію та колонізувати Україну”, — каже Качур.
Качур також звертає увагу на вплив російської моделі управління ресурсами, яку Кремль намагається насадити країнам Африки.
“У цій моделі невелика група людей отримує величезні вигоди від природних ресурсів, тоді як більшість населення залишається у бідності, щоб їх контролювати. Ця модель може бути привабливою для деяких лідерів, бо дозволяє вести розкішний спосіб життя без пояснень щодо походження грошей, і саме це Росія просуває на континенті”.
На думку Качур, ці фактори разом з історичною амбівалентністю ПАР — пов’язаною з підтримкою як Росії, так і України під час боротьби за незалежність — пояснюють, чому уряд країни спершу тримав неоднозначну позицію.
“Наразі позиція ПАР дещо змінилася. Можна сказати, що країна була і залишається нейтральною, проте сьогодні спостерігаються суттєві зміни у формуванні її зовнішньополітичного курсу”, — каже Качур.
Фото: скриншот з ефіру подкасту.