Лісова пісня у виконанні театру “Берегиня”

Небанальність рішення, щирість і віддача акторів, цілісність задуму та органічність його втілення, яскрава театральна форма змусили зазвучати хрестоматійний сюжет про любов лісової Мавки та сільського парубка Лукаша дивовижно свіжо, вкотре переконуючи в геніальності написаного Лесею Українкою. Втілив у життя цю п’єсу, надзвичайну за глибиною та красою слова, Український фольклорний театр «Берегиня», у серці Італії – місті Римі.

На сцені створюється атмосфера життя справжнього лісу. Чути його голос – співи птахів, шарудіння і звуки, тихе нашіптування листя, тривожні помахи крил. Пластичні русалки заводять танок на узліссі, і за задумом – летять, ширяють, вібрують, немов випливають із фантастичних снів. Ліс живе своїм життям. То виринають, то ховаються лісові жителі: Той, що греблі рве, Перелесник, Водяна русалка. На галявині Лісовик (Іван Рогожинський) – господар лісів, оспіваних поетесою. Неквапна мудрість його слів намагається застерегти Мавку від майбутніх страждань.

Звучить сопілка Лукаша. Мелодія мов будить ліс, природу, кличе до життя Мавку чарівними звуками, вивершуючи природний цикл, ставлячи на ньому логічну крапку.

Складний образ Мавки втілила Маріанна Сороневич. Вона «пише» образ пастельними фарбами щирості. Цікаво спостерігати за перевтіленнями акторки, позбавленої передбачуваності. У Мавці Маріанна шукає нові риси, інші людські мотиви. Вона не грає бурхливу пристрасть, її любов тиха, велична і неминуча. Мавка, як сама природа… Красномовні перепади станів Мавки, – від почуттєвої, захопленої, безпосередньої, як дитя природи, до такої, яка намагається несміливо боротися за своє кохання.

Лукаш (Роман Гаврилюк) грає палітру почуттів закоханого юнака. Казкова театральна атмосфера створюється завдяки костюмам, запроектованим та виконаним Ларисою Іськів. Художній керівник вистави – Марія Беднарчук. Український фольклорний театр «Берегиня» дебютував із виставою у Римі на театрально-музичному дійстві «А вже весна, а вже красна» та з успіхом виступив на Міжнародному фестивалі культури «Слов’янський базар у Неаполі».

Здійматиметься завіса, й триватиме цей політ безсмертних героїв у фантастичному сні й не менш фантастичній дійсності. Змінюватимуться пори року, прокидатиметься навесні Мавка, і сніг немилосердно засипатиме Лукаша із сопілкою у руках. І кохання розцвітатиме і вгасатиме знову…

Марія КОЗАЧОК

Foto Fabio Ambrog

Надіслано Українською газетою в Італії