Голова української громади в Естонії: Нарва – не Донбас, але Росія знову тестує межі

Віра Коник, голова Конгресу Українців Естонії

Останніми тижнями в інформаційному полі Естонії спостерігається небезпечна активізація російських гібридних методів. Через Telegram-канали та мережу “ВКонтакте” розгортається масштабна дезінформаційна кампанія із закликами до створення так званої “Народної республіки Нарва”. Вигадані карти, поширення символіки фантомного утворення та прямі заклики до диверсій і озброєння – усе це є тривожним відлунням подій 2014 року в Україні, коли через штучне насадження ідеї “народних республік” на Донбасі Кремль готував ґрунт для силового захоплення територій. 

Ці інформаційні кампанії не варто сприймати як низькоякісну чи примітивну пропаганду. Насправді ми бачимо чітко сплановану спробу Кремля випробувати на міцність східний фланг НАТО в момент, коли увага світу розпорошена на інші глобальні конфлікти.

Історичні паралелі

Нарва – прикордонне місто, де близько 90% населення є російськомовними. Це робить регіон вразливим до маніпуляцій, які Росія вже намагалася втілити у 1993 році. Тоді спроби дестабілізації вдалося нейтралізувати у політичній площині, проте сьогодні рівень загроз і потенційні наслідки є значно критичнішими. Росія використовує соціальні мережі для створення ілюзії масового спротиву, хоча реальна підтримка таких ідей залишається низькою – мешканці Нарви щодня бачать різницю між рівнем життя в Естонії та сусідньому російському Івангороді.

Проте загрозу не можна недооцінювати. Поява наративу про “Нарвську республіку” збіглася з низкою провокацій: порушенням повітряного простору Естонії, інцидентами на кордоні та тиском на енергетичну інфраструктуру в Балтійському морі. Мета Кремля очевидна – відволікти Захід від допомоги Україні, змусивши європейські уряди концентруватися на внутрішніх загрозах.

Навчена на українському досвіді, Естонія зустрічає ці виклики підготовленою. Важливим сигналом є те, що естонський парламент замовив масштабне дослідження для розробки нової стратегії безпеки в сучасних умовах. Це свідчить про глибокий аналітичний підхід до захисту суверенітету та пошук відповідей на загрози нового типу.

Влада діє за кількома напрямками: від інформаційного блокування російських ресурсів до посилення цивільної оборони. Кампанія “Будь готовий”, що стартувала ще у 2022 році, сьогодні охоплює всі верстви суспільства — від великих міст до малих квартирних товариств. Люди вчаться діяти в кризових ситуаціях, розуміючи, що “тривожна валіза” — це не паніка, а елемент безпекової культури.

Симптом агресії

Найбільш складним залишається питання лояльності російської частини населення. Існує парадокс: люди мають естонське громадянство, але ментально залишаються в полі впливу РФ. Для Естонії це серйозний урок і привід для перегляду політики інтеграції. Конгрес Українців Естонії активно протидіє цим процесам через моніторинг медіапростору та боротьбу з антиукраїнськими наративами.

Ми також активно залучаємо українців до лав Кайцеліту (сил самооборони). Наші жінки, що знайшли прихисток в Естонії, сьогодні стають частиною оборонної структури держави, демонструючи приклад солідарності та готовності захищати країну, що стала для них другим домом.

Головний урок, який Європа має винести з подій у Нарві та Україні – небезпека реактивної позиції. Ми не маємо права чекати на ескалацію, щоб почати діяти. Потужність Європейського Союзу та НАТО неспівставна з можливостями Росії, проте ця перевага працює лише за умови повної єдності та рішучості.

Спроби створення “народних республік” у країнах Балтії – це симптом агресії, яка лікується лише силою та проактивною стратегією. Тільки об’єднана Європа може ізолювати агресора в його кордонах і гарантувати безпеку кожному місту – від Маріуполя до Нарви. Сили “вісі добра” мають виступити єдиним фронтом проти рашистського режиму, поки його ще можна зупинити.