Пітер Дікінсон: Путін у пастці війни, яку не може перемогти й не наважується припинити

Пітер Дікінсон, британський журналіст та дослідник, редактор UkraineAlert в Atlantic Council, головний редактор Business Ukraine Magazine та видавець журналу Lviv Today

Джерело: Atlantic Council

Минув рік відтоді, як Дональд Трамп повернувся до Білого дому, обіцяючи завершити російсько-українську війну протягом 24 годин, проте президент США зберігає оптимізм щодо перспектив миру. “Сьогодні були дуже, дуже хороші переговори”, — заявив Трамп 6 лютого після чергового раунду переговорів в Абу-Дабі. — “Щось може статися”.

Мало хто в Києві поділяє цей оптимізм. Хоча українські офіційні особи неохоче відкидають мирні зусилля Трампа, побоюючись викликати його невдоволення, більшість українців залишаються абсолютно непереконаними в тому, що президент Росії Володимир Путін має хоч якийсь інтерес до припинення бойових дій. Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології наприкінці січня, показало, що лише 20 відсотків українців вважають, що війна закінчиться до липня, тоді як 43 відсотки очікують, що бойові дії триватимуть до 2027 року або довше.

Такий скептицизм легко зрозуміти. Україна погодилася на безумовне припинення вогню ще в березні 2025 року, але Путін досі відмовляється наслідувати цей приклад. Замість цього він провів більшу частину минулого року, вдаючись до відвертої тактики затягування часу та постійно змінюючи дипломатичні правила гри в очевидній спробі запобігти будь-якому прогресу на шляху до тривалого врегулювання. Це призвело до того, що більшість українців та багато інших людей вважають фальшивим мирним процесом.

Поки безплідні переговори під керівництвом США тривають, Путін підкреслив свої справжні наміри, різко посиливши російські атаки на українське населення, що призвело до зростання кількості жертв серед цивільних на 31 відсоток протягом 2025 року. Під час останньої ескалації Росія намагалася заморозити мільйони українців у їхніх власних домівках, систематично бомблячи критичну інфраструктуру тепло- та енергопостачання в умовах арктичних холодів. Дехто вважає, що ця нещадна зимова кампанія бомбардувань кваліфікується як акт геноциду; це точно не дії людини, яка прагне компромісного миру.

Трампу важко зрозуміти Путіна, тому що він фундаментально не розуміє мотивів російського вторгнення в Україну. Для Трампа нинішні переговори — це геополітична угода з нерухомістю, де росіяни грають жорстко, щоб домогтися кращих умов. Насправді ж Путін діє на зовсім іншій хвилі.

Кремлівський диктатор не прагне укладати угоди, захоплювати додаткові землі чи відсувати російський кордон на кілька сотень кілометрів на захід. Натомість він хоче забезпечити собі місце в історії. Путін щиро вірить, що він виконує історичну місію з виправлення несправедливості розпаду Радянського Союзу та відродження Російської імперії. Для досягнення цього він переконав себе, що мусить стерти Україну як державу і як націю.

Понад два десятиліття одержимість Путіна Україною формувала його правління та визначала російську зовнішню політику. Його відносини із Заходом вперше стали відкрито ворожими після Помаранчевої революції 2004 року в Україні, яку Путін різко засудив як західну змову з метою дестабілізації Росії. З того переломного моменту Україна перебувала в центрі фактично кожної нової кризи у відносинах між Москвою та демократичним світом, від захоплення Криму у 2014 році до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Протягом усього цього періоду Путін неодноразово демонстрував свою готовність жертвувати всіма іншими російськими національними інтересами заради свого антиукраїнського хрестового походу.

Читати далі.