Пітер Дікінсон: Сильна Україна — єдина реальна гарантія безпеки проти Росії

Пітер Дікінсон, британський журналіст та дослідник, редактор UkraineAlert в Atlantic Council, головний редактор Business Ukraine Magazine та видавець журналу Lviv Today

Джерело: Atlantic Council

У понеділок увечері, 18 серпня, західні лідери були в піднесеному настрої після безпрецедентного саміту в Білому домі з президентом США Дональдом Трампом. Президент України Володимир Зеленський сказав, що це була його “найкраща зустріч” з американським лідером. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оцінив переговори як “хороші та продуктивні”, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сказав, що зустріч у Вашингтоні “перевершила очікування”.

Попри таку позитивну оцінку, перемовини в Білому домі не призвели до якихось конкретних кроків щодо миру в Україні. Натомість зустріч стала можливістю для України, Європи та США продемонструвати свою єдність після нещодавнього саміту Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним.

Найбільш значущим результатом зустрічі в понеділок стало зобов’язання Трампа про те, що США сприятимуть забезпеченню гарантій безпеки для України. Прем’єр-міністр Великої Британії, який протягом кількох місяців наполягав на участі США в забезпеченні гарантій безпеки, привітав цю новину як “прорив”. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розділив ентузіазм Стармера, назвавши готовність Трампа брати участь у забезпеченні гарантій безпеки “великим кроком”.

Цей святковий настрій, можливо, був дещо передчасним. Насправді поки що абсолютно не зрозуміло, які саме зобов’язання у сфері безпеки має на увазі Трамп. За кілька годин після зустрічі в Білому домі американський лідер уже намагався знизити очікування, запевнивши, що американські війська в Україну не будуть направлені.

Європейські посадовці пообіцяли найближчими тижнями надати більше конкретики щодо можливих гарантій безпеки. Інтенсивні дискусії вже тривають із метою визначити, як ці гарантії можуть працювати на практиці. Військові стратеги, відповідальні за це завдання, зіткнуться з низкою викликів. Найважливіше — визначити тригери для потенційного втручання західних військ, а також встановити правила ведення бою для європейських військових, залучених до моніторингу майбутньої мирної угоди між Україною та Росією.

Дебати щодо гарантій безпеки та потенційного розгортання європейських “сил гарантування безпеки” з метою контролю режиму припинення вогню в Україні тривають з початку 2025 року. Протягом останніх шести місяців Велика Британія та Франція очолювали зусилля зі створення так званої “коаліції охочих”, проте жодна з країн досі не змогла чітко визначити, на що саме ця коаліція готова. Загалом питання західних гарантій безпеки для України залишається туманним. 

Наразі у нас більше запитань, ніж відповідей. Якщо західні війська будуть розгорнуті в Україні, чи матимуть вони право на самозахист, чи обмежаться пасивною роллю спостерігачів, які повідомляють про порушення припинення вогню? Якщо Росія атакує європейські війська в Україні, чи буде це розцінюватися як акт війни проти країн-учасниць? Крім того, необхідно вирішити ще багато практичних питань у військовій та політичній сферах, перш ніж будь-яка потенційна країна-учасниця буде готова взяти на себе цей тривалий і високоризиковий зовнішньополітичний обов’язок.

Читати далі.