Пітер Дікінсон: Трамп запропонував Путіну перемогу в Україні. Чому Путін відмовився?

Пітер Дікінсон, британський журналіст та дослідник, редактор UkraineAlert в Atlantic Council, головний редактор Business Ukraine Magazine та видавець журналу Lviv Today

Джерело: Atlantic Council

Президент США Дональд Трамп “вкрай розчарований” Володимиром Путіним і дає своєму російському колезі лише десять днів на погодження припинення вогню, інакше загрожують нові економічні санкції, — оголосив він у вівторок. Раніше, в липні, Трамп встановив для диктатора Кремля п’ятдесятиденний термін. Цей новий дедлайн свідчить про те, що терпіння американського лідера вичерпується, і пов’язаний із нещодавнім рішенням Трампа озброїти Україну й продавати американську зброю європейським союзникам.

Останні дії адміністрації Трампа різко контрастують із дипломатичними зусиллями попередніх шести місяців, коли США поступово робили Росії численні поступки, водночас тиснучи на Україну погодитися на явно проросійське врегулювання війни. У ході переговорів під керівництвом США, які розпочалися у лютому 2025 року, Трамп неодноразово давав зрозуміти, що готовий прийняти більшість вимог Кремля — зокрема, дозволити Росії зберегти контроль над окупованими територіями України, відмовитися від членства України в НАТО та послабити санкції проти Москви.

Трамп був настільки зацікавлений задобрити Путіна, що навіть розглядав можливість офіційного визнання США анексії Криму Росією у 2014 році. Водночас представники Білого дому підтвердили поступливу позицію нової адміністрації: припинили публічну критику російського вторгнення та перестали долучатися до міжнародних зусиль щодо притягнення режиму Путіна до відповідальності за воєнні злочини в Україні.

Будь-яке врегулювання на основі пропозицій Трампа легко можна було б подати як перемогу Росії. Багато хто вважав би це безпрецедентним тріумфом Кремля. Проте, попри такий позитивний для Москви вигляд, Путін залишався непохитним. Хоча він формально підтримував американські спроби покласти край війні, на практиці він зривав будь-які шанси на справжній мир, застосовуючи нескінченні зволікання та наполягаючи на максималістських вимогах, які фактично означали б ліквідацію української державності.

Безкомпромісна позиція Росії поставила Трампа в дедалі складніше становище. Після місяців розмов про перспективи миру він змушений був визнати, що Путін не має наміру завершувати війну. Саме це стало передумовою нещодавньої зміни риторики Білого дому, що призвело до відновлення постачання зброї Україні та оголошення свіжого ультиматуму цього тижня.

Нині багато хто здогадується, що робитиме Трамп, якщо Путін, як і очікується, ігноруватиме останній американський дедлайн і продовжить вторгнення. Виникає також активна дискусія щодо можливих наслідків рішення США постачати Україні зброю через Європу, і багато хто сумнівається, чи буде ця військова підтримка достатньою для впливу на подальший перебіг війни.

Однак справжнє питання — чому Путін відмовився прийняти щедрі умови миру, які пропонувала Америка. Адже Трамп пропонував своєму кремлівському колезі гідний вихід із надзвичайно дорогої війни, що підірвала міжнародний авторитет Росії й неодноразово загрожувала перерости в повний хаос. Чому Путін відмовився прийняти перемогу в Україні?

Найпростіша причина відмови Путіна завершити війну — він вважає, що перемагає. Російська армія просувається в різних точках фронту, тоді як українські війська методично виснажуються. Хоча поступ рухається надзвичайно повільно, немає сумнівів, що Путін зараз контролює ініціативу на полі бою і може розраховувати на перемогу в війні на виснаження проти значно меншого супротивника.

Путіна також заохочують обмеження міжнародної підтримки України. Хоча партнери Києва надають значну військову та фінансову допомогу, ця підтримка постійно затримується або обмежується через внутрішньополітичні чинники й загальні західні побоювання щодо можливого російського загострення. Захоплюючи нові території й залякуючи супротивників, неважко зрозуміти, чому російський лідер віддає перевагу продовженню вторгнення, очікуючи на те, що він вважає неминучим — крах України.

Читати далі.