П’ятий огляд української фольклорної творчості “Червона калина”

“Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! ”

У недiлю, 17-го липня у селi Дев`ятина у Боснiї і Герцеговинi органiзовано 5-ий Огляд української фольклорної творчости “Червона калина”.

Органiзаторами маніфестації були Культурно-просвітня спілка українців iменi Тараса Шевченка з Баня Луки, Українська Греко-Католицька парафiя “Успiння Пресвятої Богородицi” (Дев`ятина) та Культурно-просвітне товариство iм. Iвана Франка з Хорвачан.

Програма складалася з Святочної Служби Божої, котру вiдправили священики з Боснії о. Петро Ситник з Дев`ятини, о. Мирослав Кринишин з Баня Луки, о. Петро Овад з Принявора, вікар о. Михайло Стахник з Козарцю та о. Ярослав Лещишин з Липовлян у Хорватії і о. Петро Ступ’як з Каніжи у Хорватії.

По Службї Божiй на церковнiм майданi органiзовано концертну програму, де презентували свою творчiсть Українськi культурні товариства з Хорватiї, “Україна” з Славонського Броду, “Іван Франко” з Вуковару, із Сербiї i Чорногорiї iм. Iвана Сенюка з Кули та Боснії і Герцеговини товариства iм. Iвана Франка з Хорвачан, два товариства iменi Тараса Шевченка з Баня Луки та Принявора і “Червона калина” з Лишнi. З-за аварiї автобуса, присутнiми не були товариства з Сербїї, “Кобзар” з Нового Саду та “Коломийка” з Сремської Митровицi.

Віталій Москаленко – Генеральний консул України у Боснії

Пiд час програми чергувались атрактивнi українськi танцi і рiзноманiтностi сприяли пiснi у виконаннi спiвацьких груп й солiстiв. Органiзатори для учасникiв влаштували спiльний обiд, а потiм органiзовано спортивнi змагання з футболу й волейболу. Під вечiр, дотримуючись доброї традицiї, були музики, розважальний вечiр, чому найбiльше радувалась присутня молодь, а старшi пригадали колишню активну участь у таких заходах.

Село Дев`ятина є синонiмом витривалостi українського народу у дiаспорi. Цi простори Боснiї були мiж першими осередками поселення українцiв кiнця 19-го столiття, щоб потiм їх декiлькома хвилями “рознесло” по окремих державах. I родиннi зв`язки є мiцними, але й вiдчуття нацiональної єдностi, спiльних iнтересiв у збереженнi нацiональної самобутностi є поштовхом, щоб хоча б раз у рiк зустрiтись на боснійській “ЧЕРВОНIЙ КАЛИНІ”.