Роковини Чорнобиля: Час зупинити ядерний терор Росії

Володимир Когутяк, Віцепрезидент СКУ в Західній Європі та Віцепрезидент Об’єднання українців Франції (ОУФ), голова адвокаційного комітету СКУ, про перетворення Росією атомної енергетики на інструмент глобального терору та роль українських громад у боротьбі з ядерним шантажем Кремля.

Сьогодні, у 2026 році, Чорнобильська катастрофа перестала бути лише сторінкою історії та днем скорботи. Ця трагедія трансформувалася у виклик сучасності, де ядерна загроза є інструментом свідомого російського державного тероризму. Вшанування пам’яті 26 квітня тепер вимагає не лише квітів біля меморіалів, а й рішучих адвокаційних дій на міжнародній арені.

Адвокація

Для захисту світу від повторення катастрофи зусилля українських громад та міжнародних партнерів мають бути спрямовані на конкретні напрямки тиску:

Що ми маємо адвокувати сьогодні?

1. Вимагати на всіх рівнях визнання Росії як держави-спонсора тероризму: Російські атаки на ЧАЕС та ЗАЕС є класичним визначенням тероризму. Країна, що мінує атомні реактори, не може бути частиною цивілізованого світу чи членом міжнародних організацій у сфері енергетики.
2. Міжнародна демілітаризація ЗАЕС: Це має бути не проханням до РФ, а ультимативною вимогою світової спільноти. Присутність МАГАТЕ на станції є важливою, але недостатньою без виведення військ та техніки.

Найкращий спосіб пояснити небезпеку – показати її. Громадська організація “Екодія” підготувала матеріали, які допоможуть вам провести просвітницькі заходи у ваших громадах:

• Відео про Чорнобиль: Це сім фільмів, які просто і наочно розповідають про трагедію 1986 року. Також рекомендуємо документальну роботу “Суспільне новини”.
• Як це використати: Організуйте показ у місцевій школі, бібліотеці чи громадському центрі. Запросіть місцевих жителів. Після фільму розкажіть, що зараз Росія робить те саме – тільки навмисно.

Використовуйте ці ключові тези у спілкуванні з політиками, медіа, колегами та сусідами:

• Чорнобиль 1986 року був аварією. Дії Росії сьогодні — це злочин. Тоді помилилися люди, зараз Росія мінує станції свідомо.
• ЗАЕС — це не станція, це “брудна бомба” у руках Кремля. Росія тримає світ у заручниках, погрожуючи підірвати найбільшу АЕС у Європі.
• “Росатом” фінансує війну. Кожен долар, сплачений за російський атом, йде на ракети та окупацію ядерних об’єктів.
• Удар по Чорнобилю у 2025 році – це ляпас світу. Росія обстріляла саркофаг, який будували 40 країн разом. Це неповага до зусиль усього людства.
• Безпека не продається. Не можна домовлятися з терористом, який тримає палець на “ядерній кнопці”.

Чому це важливо

Протягом десятиліть світ сприймав 26 квітня як день скорботи. Проте сьогодні Чорнобиль став дзеркалом нової реальності, де ядерна загроза знову актуальна – цього разу через продуманий державний тероризм.

Російська Федерація остаточно порушила міжнародні протоколи ядерної безпеки. Запорізька АЕС перебуває під окупацією з 4 березня 2022 року – це перший випадок у світовій історії, коли цивільний ядерний об’єкт перетворено на військову базу. Наявність важкої техніки та мінування периметра ЗАЕС фактично перетворили станцію на засіб масового ураження, де під загрозою опинилися всі енергоблоки.

Минулої осені світ спостерігав за найтривалішим блекаутом в історії станції – понад місяць, з 23 вересня, об’єкт був відрізаний від зовнішнього живлення. Кожна така хвилина була ризиком зупинки систем охолодження. Ми бачимо системний тиск на інфраструктуру: лише у березні 2026 року ЗАЕС вкотре втратила основну лінію електропередачі. 

У лютому 2025 року російський ударний безпілотник влучив у захисну споруду 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Пошкодження нового безпечного конфайменту – це не випадковість війни, а пряма демонстрація зневаги до світової спільноти, яка протягом десятиліть інвестувала ресурси у будівництво цієї захисної системи.

Шантаж як метод політики

Ми повинні чітко розуміти: для Кремля Запорізька АЕС не є енергетичним активом. Це політичний заручник. Як зазначає спецпредставник президента США Кіт Келлог, питання контролю над Донецькою областю та статус ЗАЕС наразі є двома головними каменями спотикання на шляху до будь-яких мирних угод. Росія використовує ядерну загрозу як “фінішну пряму” свого шантажу, намагаючись обміняти безпеку мільйонів європейців на територіальні поступки.

Плани окупантів щодо перезапуску ЗАЕС, про які повідомляють медіа, зокрема Reuters, є верхівкою безумства. Будь-яка спроба експлуатувати станцію в умовах війни, без належного технічного обслуговування з боку легітимного оператора “Енергоатом”, неминуче призведе до аварії. Росія це знає. Росія цього прагне як останнього аргументу сили.

Чорнобильська трагедія 1986 року навчила світ ціни ядерної недбалості. Сьогодні ми маємо справу зі свідомим злочином. Ми повинні донести до кожного політика та журналіста: ядерна безпека не має кордонів. Якщо агресора не зупинити зараз, наслідки можуть стати катастрофічними для всього континенту.

Вшановуючи пам’ять героїв 1986 року, ми захищаємо право на життя України та Європи у 2026-му.