Роковини катастрофи: рік тому Росія підірвала Каховську ГЕС

Рік тому, 6 червня, Росія здійснила найбільшу техногенну катастрофу в Європі за останні десятиліття – підірвала греблю Каховської ГЕС на Херсонщині. Окупанти вбили сотні цивільних; точна кількість жертв невідома, адже значна частина постраждалих нині на в окупації. 

Окрім того, що загарбники поставили під загрозу життя тисяч цивільних осіб, адже 880 тисяч втратили доступ до питної води, 80 населених пунктів були затоплені, річки та моря забруднені, території зневоднені, агросектор опинився під загрозою, а екосистеми порушені – 251 вид диких тварин і рослин опинилися під загрозою зникнення. Попередньо підраховані прямі збитки склали $2 млрд доларів. 

Вповні оцінити втрати для України внаслідок знищення Каховської ГЕС буде можна лише  після звільнення всіх територій, що постраждали внаслідок підриву, адже разом зі станцією було знищено міст з автомобільною дорогою та залізничним сполученням, газопровід та інші комунікації, а також суттєво пошкоджено глибоководний шлях через Дніпро для суден, сказав генеральний директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота.

Люди, сидячи на дахах, з жахом спостерігали, як їхні будинки йдуть під воду. Вмить вода, яка раніше дарувала життя, принесла руйнування і смерть. “Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста XXI століття, — це вигнати її з України”, – одразу після атаки заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Юрисдикція Міжнародного кримінального суду передбачає лише чотири найсерйозніших воєнних злочини: геноцид, злочин проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. МКС може порушувати судове переслідування за шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок воєнних злочинів, його повноваження в цьому питанні вкрай обмежені. Рішення – прийняття екоциду, як п’ятого серйозного злочину для переслідування з боку МКС, є найбільш доцільним, сказала народна депутатка України Олена Мошенець, коментуючи роковини трагедії. 

Водночас міжнародне гуманітарне право передбачає один із найсильніших спеціальних захистів для подібних об’єктів, сказав кандидат юридичних наук Дмитро Коваль на першому вебінарі серії “KMAcademic Talks: International Law and the War” з міжнародного права. Світовий Конґрес Українців є інформаційним партнером проєкту. 

“Такі об’єкти, як Каховська ГЕС, перебувають під захистом міжнародного права, зокрема, під захистом так званого принципу пропорційності, який говорить про те, що подібні атаки заборонені у випадку, коли можуть спричинити значні наслідки – заподіяння шкоди цивільним особам або пошкодження цивільних об’єктів”, – сказав Дмитро Коваль.

У світовій практиці були прецеденти компенсації шкоди довкіллю та інших збитків, каже Мошенець. Наприклад, щодо Іраку й збройної агресії проти Кувейту. Тоді ООН створила у 1991 році спеціальний орган – Компенсаційну комісію The United Nations Compensation Commission (UNCC), що працювала 31 рік – до 2022-го. “Комісія здійснила реєстрацію, оцінку та присудила компенсацію за очищення та відновлення від шкоди, що була завдана ґрунтам, водам, прибережним екосистемам тощо. Утім, належними до розгляду Комісія визнала близько 6% від усіх випадків шкоди, завданої довкіллю Кувейту”, – додає народна депутатка. 

Каховська ГЕС – це остання сходинка каскаду гідроелектростанцій України, розташованих вздовж Дніпра. Комплекс забезпечував водою посушливий український південь, розподіляючи й накопичуючи ресурси. 24 лютого 2022 року росіяни захопили ГЕС та залежний від станції Північно-Кримський канал. Крим також під’єднали до водопостачання.