34 роки підтримки української освіти
Понад три десятиліття Літній інститут слугує містком співпраці, інновацій та професійної солідарності між канадськими та українськими освітянами. Пропонуємо поглянути на те, як починалася ця неймовірна подорож — і де програма знаходиться сьогодні.
- 1992 рік заснування Інституту
- 34 роки безперервної роботи
- 2 інститути щоліта у двох різних містах
- ~25 українських співвикладачів щоліта
Учасники та викладачі Літнього інституту на сходах Чернівецької міської ради
Наше коріння та керівництво (1992)
Після відновлення незалежності України Літній інститут був заснований у 1992 році завдяки баченню його засновниці Надії Луців, яка згодом очолювала СКВОР з 1998 по 2008 рік.
Інститут є ініціативою Інституту професійного розвитку вчителів (ІПРВ) у Торонто, який діє під егідою Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради (СКВОР) при Світовому Конґресі Українців (СКУ).
З першого дня місія була чіткою: об'єднати канадських освітян з командами українських шкіл для обміну педагогічним досвідом та переходу до сучасного, учнеорієнтованого навчання.
Багато з ключових методологій та компетентнісних стандартів, які сьогодні є основою Нової української школи (НУШ), беруть свій початок із концепцій, що просувалися на наших інститутах.
Модель співпраці та розширення горизонтів
Замість навчання окремих осіб, Інститут започаткував модель співпраці — роботу з цілими шкільними управлінськими командами: директорами, заступниками директорів, фахівцями спеціальної освіти та вчителями різних предметних дисциплін, зокрема природничих наук, математики, мови та літератури, а також початкової школи.
Щоліта Інститут — це тижневий інтенсивний захід, причому два окремі інститути проходять у двох різних місцях для максимального охоплення. Ми тісно співпрацюємо з Центром професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова, і за десятиліття роботи Інститут відвідав десятки міст і містечок по всій Україні.
- Чернівці
- Івано-Франківськ
- Мукачево
- Давидів
- Львів
Літній інститут 2026: Україна — Канада, Чернівці — Давидів
Хоча окремі команди з сільських громад час від часу брали участь у програмі протягом минулих років, цей рік став історичною віхою: вперше Інститут присвятив цілий тиждень виключно підтримці сільських шкіл, принісши спеціалізоване навчання безпосередньо освітнім командам з невеликих громад.
Розмірковуючи над тим, чому канадські викладачі присвячують своє літо цій місії, директор Борислав Білаш II поділився з учасниками цього літа потужним посланням:
Люди часто запитують наших канадських викладачів: чому ми робимо те, що робимо? Чому ми перелітаємо океан, щоб привезти цей Інститут в Україну?
Як пластуни, ми слідуємо ідеалу «допомагати іншим». Але відповідь набагато глибша, і це почуття поділяють дуже багато канадців, які ніколи навіть не носили скаутської форми. Будь ласка, зрозумійте: ми не ідентифікуємо себе просто як канадців. Ми — українські канадці. Наша ДНК — українська.
Ми є українцями, незалежно від того, яку будівлю ми називаємо своїм домом. Неважливо, що фізично наша оселя знаходиться за тисячі кілометрів звідси; наша духовна домівка — це та сама рідна хата, що й ваша. Тож чому ми приїжджаємо сюди, щоб провести цей час із вами? Ми приїжджаємо, бо ми — одна родина. Коли Україні боляче, болять і наші серця. А коли Україна будує своє майбутнє — ми хочемо будувати його пліч-о-пліч із вами. Ми приїжджаємо, щоб подивитися вам в очі і нагадати вам — і самим собі — що на кожному кроці ви ніколи не будете йти цим шляхом самі.
Незламна відданість попри пандемію та війну
Попри глобальні карантинні обмеження чи труднощі воєнного часу, ця відданість українській освіті ніколи не похитнулася.
-
2021
Ковідне літо
Коли міжнародні подорожі були зупинені, канадські інструктори продовжували роботу Інституту, виступаючи дистанційно, тоді як віддані українські співвикладачі працювали з учасниками безпосередньо в класах в Україні.
-
з 2022 дотепер
Пліч-о-пліч
Незважаючи на виклики повномасштабного вторгнення, канадські інструктори продовжують приїжджати безпосередньо в Україну під час війни. Вони адаптуються до відключень світла та повітряних тривог, стоячи пліч-о-пліч зі своїми колегами, щоб підкреслити: підтримка освітнього фронту є життєво важливою для стійкості та майбутнього України.
Передача естафети (2026)
Наріжним каменем тривалого успіху Інституту є його філософія «навчання тренерів» (train-the-trainer). Щоліта до викладацького складу приєднуються близько 25 виняткових українських співвикладачів. Багато з цих провідних освітян та експертів з методології вперше прийшли до нас як учасники семінарів, закінчили курси, а згодом були обрані для викладання разом із канадським колективом, що гарантує глибоке вкорінення цих інноваційних практик на місцях.
Протягом багатьох років роботу Інституту в Україні з величезною самовідданістю направляла Катерина Гороховська, яка була директоркою від України до 2026 року.
Цього року відбувся плавний перехід: Надія Луців та Катерина Гороховська офіційно передали естафету новій команді керівників — директору Бориславу Білашу II та співдиректорці від України Ліді Андрушко. Хоча Ліда офіційно обійняла посаду співдиректорки у 2026 році, вона була відданою рушійною силою та опорою Інституту з перших днів його існування.
-
Надія Луців
засновниця Інституту · голова СКВОР 1998–2008 -
Катерина Гороховська
директорка від України до 2026 року -
Борислав Білаш II
директор Інституту, з 2026 року -
Ліда Андрушко
співдиректорка від України, з 2026 року
Інститут не просто викладає предмети — він інвестує в людей
У своїй основі ця робота керується простою філософією: справжнє керівництво означає активне служіння, постійне самовдосконалення та навчання через практику.
Озброюючи освітян інструментами активного пізнання та критичного мислення, програма допомагає виховувати покоління самостійної, стійкої молоді, готової розбудовувати, служити та вести свою націю в майбутнє.