Узбекистан розслідує участь своїх громадян у війні в Україні на боці Росії

В Узбекистані розпочалась перевірка щодо 1110 громадян, які підписали контракти зі Збройними силами Росії для участі у війні проти України, повідомили в міністерстві закордонних справ країни, пише місцеве медіа Gazeta.uz.

“У разі підтвердження інформації, після повернення найманців додому буде вжито відповідних заходів”, – йдеться в тексті. 

Перевірка розпочалась після того, як державний проєкт української розвідки “Хочу жити”, який дозволяє росіянам безпечно здатись в полон, оприлюднив інформацію про громадян Узбекистану, які воюють на стороні Росії. 

“Участь у військових операціях за межами країни заборонена законодавством Республіки [Узбекистан]. Будуть вжиті відповідні заходи”, – заявили в МЗС країни.

Низка громадян, які воюють на боці Росії, мають російське громадянство, тоді як в Узбекистані подвійне громадянство заборонене законом. 

МЗС, а також узбекистанські посадовці наголосили, що “громадян Узбекистану регулярно інформують про неприпустимість участі в будь-яких військових операціях за кордоном”.

Генеральна прокуратура Узбекистану та Міністерство юстиції неодноразово попереджали: участь громадян у війнах за кордоном є кримінальним злочином і карається штрафом або позбавленням волі на строк до 10 років. Також є окреме покарання за службу в іноземних арміях.

Узбекистан офіційно звернувся до України, щоб отримати роз’яснення та підтвердження інформації про своїх громадян, які воюють проти України на стороні Росії.

Проблема вербування громадян країн Центральної Азії Росією для участі у війні в Україні є однією з найскладніших для регіону й особливо загострилась з початку 2025 року.

Москва стикається з усе більшими втратами на фронті, однак російське політичне керівництво не бажає оголошувати додаткову мобілізацію, усвідомлюючи непопулярність такого кроку всередині РФ. У зв’язку з цим росіяни активізували пошук “гарматного м’яса” серед іноземців, пропонуючи швидке громадянство та високі виплати. 

Водночас держави Центральної Азії докладають усе більше зусиль для протистояння російським вербувальним зусиллям, прагнучи зберегти нейтралітет та уникнути втягування у війну.

Поки в Узбекистані триває перевірка, у Киргизстані вже викрили причетність до процесу вербування співробітників “Русского дому” у Бішкеку. Також перевірку фактів вербування своїх громадян на війну розпочав Казахстан.

Попри економічну привабливість російських пропозицій для окремих мігрантів, офіційні Ташкент, Бішкек та Астана чітко дають зрозуміти: участь у бойових діях за кордоном є кримінальним злочином, за який передбачено суворе покарання.