Виступ президента СКУ на Річних загальних зборах 2011 р.

Високопреосвященні Владики!

Хвальна президіє!

Шановні учасники та гості Річних загальних зборів!

 

Мій детальний звіт як президента подано в збірнику звітів на сторінках 20-148, а в своєму виступі я маю честь представити Вам основну діяльність Світового Конґресу Українців, чи СКУ, за останній рік, яку доповнять у наступних виступах члени Езекутивного комітету СКУ та голови рад і комісій СКУ.

 

Як Ви знаєте, СКУ є найвищою світовою надбудовою українських громад у діаспорі, яка вже 44 роки представляє інтереси 20-мільйонної української діаспори та координує діяльність своїх складових організацій у 32-ох країнах світу.

 

Одним із головних напрямків діяльності СКУ є зміцнення зв’язків з українськими громадами світу та захист їхніх людських і національних прав.

 

Як Ви пригадуєте, в серпні минулого року СКУ провів свої Річні загальні збори в Перемишлі, у Польщі. Ми це зробили головно для того, щоб привернути увагу та прискорити справедливе повернення українській громаді Народного дому – архітектурної пам’ятки, що була споруджена у 1904 р. на кошти місцевих українців. Упродовж десятиліть Народний дім був центром українського культурного життя для автохтонних українців Перемишля. Однак у 1947 році, після операції “Вісла” його було несправедливо конфісковано. Надія на повернення з’явилася тільки у 1989 році, з поваленням у Польщі комуністичного режиму.

 

У відповідь на довголітні домагання українців під час наших зборів та зустрічей з проводом СКУ мер Перемишля Роберт Хома запевнив про якнайшвидше полагодження цього питання. Через 7 місяців, а більш конкретно 21 березня цього року, Народний дім було офіційно повернено українській громаді Польщі. З цього приводу я прошу привітати присутніх тут делегатів української громади Польщі на чолі з її головою Петром Тимою.

 

Я очолив делегацію СКУ в цей історичний день, під час якого передав Об’єднанню Українців Польщі пожертву в сумі $20,000 американських доларів на культурний розвиток Народного дому. Вірю, що справедливе повернення Народного дому Об’єднанню українців Польщі стане новим імпульсом до ще більшої згуртованості та активної громадської праці для добра української спільноти у Польщі.

 

Цього року СКУ також став на захист української національної меншини Угорщини. Як поінформувала наша складова організація, Товариство української культури в Угорщині, у виборах до Державного органу самоврядування українців цієї країни, які відбулися 7 місяців тому, всупереч законодавству в багатьох випадках взяли участь виборці та кандидати, які не є частиною української громади та не зберігають українську мову, культуру та традиції.

 

СКУ відгукнувся на це своїм письмовим зверненням до Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з проханням призначити державного уповноваженого для перевірки правомірності виборів та вжити відповідних заходів для виправлення ситуації. У відповідь на нашу адресу надійшов лист від Міністерства релігії та захисту національних меншин і громадянського суспільства Угорщини, зміст якого засвідчив наміри запобігти у майбутньому подібним порушенням.

 

Відтак, в кінці червня – на початку липня цього року я здійснив візит до Угорщини, під час якого ознайомився з нинішнім станом цього актуального для української громади питання та підніс його під час офіційних зустрічей з Головою Парламенту Ласло Кювером, з Віце-прем’єр-міністром Угорщини Жолтом Шем’єном та з Державним секретарем з питань меншин та неурядових відносин Чабою Латорцоі. У зв’язку з підготовкою змін до виборчого законодавства я подав рекомендації щодо його покращення та запобігання недолікам під час виборчого процесу, а також заявив про готовність СКУ співпрацювати в цьому питанні.

 

З приємністю хочу поінформувати, що після всіх цих старань 5 із 8-ми членів Державного органу самоврядування, які не представляли українську громаду, здали свої мандати.

 

Однією з найбільших у світі є кількамільйонна українська діаспора Росії. Як відомо, Росія, всупереч її міжнародним зобов’язанням щодо захисту і задоволення людських і національних прав своїх меншин, свідомо й послідовно придушує національний розвиток української меншини.

Протягом минулого року під явною загрозою ліквідації опинились дві українські громадські організації – Федеральна національно-культурна автономія українців Росії, чи ФНКАУР, і Об’єднання українців Росії, чи ОУР (яка є нашою складовою організацією), а також Бібліотека української літератури в Москві, діяльність якої було дестабілізовано.

 

Варто сказати, що ці антиукраїнські дії розвиваються за вже відомою тактикою російських владних структур, яку в 2008 р. скритикували Московська гельсинська група і Комісія людських прав без кордонів.

 

Дуже прикро, що нинішні владні структури України, замість того щоб захистити українські інституції, своїми заявами фактично стали на боці Росії. Критичні висловлювання МЗС України на адресу ФНКАУР і ОУР, а також заяви про ініціювання щодо створення у Росії нової української громадської організації з’явились саме тоді, коли ці організації відстоювали перед судами Росії право на продовження своєї діяльності. З цього приводу СКУ закликав МЗС України припинити такі дії та, натомість, стати на захист української меншини в Росії. СКУ також пригадав, що всілякі ініціативи про створення українських неурядових організацій у діаспорі повинні виходити від українських громад, а не від урядових структур України.

 

Відтак, СКУ представив ці питання перед високими міжнародними інституціями, а зокрема під час моїх зустрічей з Верховним комісаром у справах національних меншин Організації з безпеки і співробітництва в Європі, чи ОБСЄ, з Директором Бюро демократичних інституцій та прав ОБСЄ, з Радником Президента Європейського Парламенту, з Головою Підкомітету Європейського Парламенту з питань прав людини та з адміністратором Європейського Парламенту з питань Білорусі, Росії і України. Свою позицію СКУ також представив у листах та трьох Меморандумах про ФНКАУР, ОУР та Бібліотеку української літератури в Москві, які на початку цього року надіслав на адресу правозахисних інституцій, що діють при ООН, ОБСЄ, Європейському Парламенті та Раді Європи, а також до неурядових організацій “Міжнародна амністія” та “Нагляд за правами людини”.

 

СКУ закликав міжнародне співтовариство вжити рішучих кроків, щоб захистити людські і національні права української національної меншини в Росії та слідкувати за судовими процесами щодо ліквідації ФНКАУР та ОУР. СКУ також надіслав відповідні звернення владним структурам Росії. У свою чергу СКУ організував акцію підтримки української меншини в Росії серед своїх складових організацій, які звернулися до урядів своїх держав, щоб вони через свої дипломатичні представництва слідкували за ходом цих судових процесів. У відповідь надійшли відгуки від представників міжнародних організацій та урядів із запевненням про увагу до цього питання.

 

На жаль, 27 січня 2011 р. Верховний Суд Росії ліквідував ФНКАУР, яка оскаржила це питання в Європейському Суді. У той же час наші спільні дії призупинили тиск на Бібліотеку української літератури в Москві та до певної міри переслідування Об’єднання українців Росії, яке продовжує діяльність та на початку літа провело свої звітно-виборчі збори. З цього приводу запевняю, що СКУ й далі буде продовжувати моніторинг дотримання людських і національних прав українців Росії, а також хочу привітати новообраного голову ОУР Тараса Дудка та делегацію українців з Росії.

 

За минулий рік керівництво СКУ побувало як у країнах з давно і добре організованими українськими громадами, наприклад, у Бельгії, Боснії й Герцеговині, Канаді, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччині, США, Угорщині, Хорватії та Чеській Республіці, так і в країнах нового поселення так званої четвертої трудової хвилі еміграції – у Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Португалії та у Новій Зеландії. Я особисто відвідав 38 міст у 17-ти країнах світу.

 

Такі візити допомагають ближче ознайомитися з особливостями життя і діяльності українських громад у світі та поінформувати їх про нашу діяльність і майбутні плани. Вони також дають нагоду зустрітися з речниками урядів, політиками, відомими громадськими діячамиіпредставниками дипломатичних служб України в цих державахта порушити важливі для місцевих українців та українців усього світу питання.

 

СКУ теж відгукнувся на різні прохання українських громад, які прозвучали під час подорожей, надавши фінансову підтримку, а саме:

Рівнож цього року ми нав’язали стосунки з новою українською громадою у Таїланді, якій надаємо свою підтримку організаційного характеру.

 

Таким чином ми даємо відчути, що за конкретними українськими громадами стоїть світове українство на чолі з СКУ, а також що СКУ є тією силою, яка здатна захистити інтереси української спільноти у всьому світі.

 

Принагідно хочу поінформувати Вас, що СКУ працює над розробкою проекту щодо висвітлення інформації про життя і діяльність української діаспори на 5-му телевізійному каналі в Україні, про що детальніше поінформує його шеф-редактор на нашому другому круглому столі. 

 

СКУ також здійснює працю, що спрямована на утвердження незалежності України та збереження її демократичних надбань.

 

З приходом у 2010 р. нової влади, в Україні було значно змінено державну політику відносно багатьох важливих напрямків. Сьогоднішні владні структури підривають суверенітет України та здійснюють наступ на здобутки демократії. Одночасно з цим іде наступ на національні цінності нашого народу, зокрема на його мову, освіту, історію, а також робляться спроби повернути Україну до радянських часів.

 

З цього приводу в червні минулого року СКУ представив Президенту Віктору Януковичу Меморандум про важливі питання, що стосуються України та української діаспори, в якому дав негативну оцінку дій владних структур України. За рік часу СКУ не отримав остаточної відповіді на свій Меморандум, як, до речі, і на переважну більшість наших звернень щодо різних важливих для світового українства питань.

 

Дії владних структур України відносно української громади в Росії та відсутність їхньої реакції на наші звернення дають зрозуміти, що нинішня влада не цікавиться позицією української діаспори і не рахується з нею, про що, між іншим, свідчить і принизлива за змістом і тоном стаття “Не повчайте Україну, як їй жити”, яку провладна Партія регіонів розмістила на своєму сайті. Як наслідок, одеський телеканал АТВ у програмі “Правда” від 15 березня цього року пішов іще далі, заявивши, що “Світовий Конґрес Українців – це збіговисько злодіїв і убогих з усього світу”.  

 

Беручи до уваги серйозність ситуації в Україні, у серпні минулого року, під час своїх Річних загальних зборів, СКУ провів круглий стіл про “Важливі питання, що стосуються України, та подальші зв’язки СКУ з Україною”, результатом якого стало узгіднення курсу на розширення співпраці з високими міжнародними інституціями та урядами країн проживання української діаспори.

 

Згідно з цим, СКУ намагався якнайширше представити міжнародній спільноті питання своєї стурбованості, а зокрема щодо захисту прав і свобод українців, збереження основних демократичних надбань в Україні, її інтеграції до Європейського Союзу та подолання наслідків панування на українській землі тоталітарного радянського режиму.

 

З цією метою СКУ висловив свою позицію на високих міжнародних форумах та парламентських слуханнях в Україні.

 

У березні цього року, у рамках участі в XVI Засіданні Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна в Європейському Парламенті, я заявив, що для спільних європейських інтересів, зокрема для збереження миру і стабільності в регіоні, є критичною сильна заангажованість України в європейському курсі. Я також наголосив, що важливим чинником у протистоянні проросійській монополії медійних засобів є посилення контактів Європи з населенням України.

А на квітневій Міжнародній конференції в ООН на тему 25-ліття Чорнобиля звернув увагу на те, що ця трагедія сталася внаслідок безвідповідального панування в Україні тоталітарного радянського режиму та закликав світове співтовариство робити моніторинг ситуації щодо Чорнобиля аж поки не зникне існуюча загроза.

 

Рівнож у листопаді минулого року мій 1-ий заступник Ярослава Хортяні представила СКУ на XIII Фулбрайтівській конференції, поінформувавши її учасників про роль української діаспори у представленні України в світі.

 

А в грудні вона виголосила слово на парламентських слуханнях у Верховній Раді на тему: “Українці у світі”, повідомивши про діяльність української діаспори щодо представлення в світі правдивих фактів української історії і трактування незалежної України як запоруки стабільності в Європі та привернула увагу до низки проблем нинішньої України, які шкодять її розвитку.

 

За звітний період я також відбув ряд важливих офіційних зустрічей з речниками Європейського Парламенту та ОБСЄ, а також з лідерами країн проживання української діаспори, а саме: з Прем’єр-міністром Канади Стівеном Гарпером, з Головою Хорватського Парламенту Лукою Бебичем, з Маршалом Сейму Польщі Ґжеґожем Схетиною та з Головою Парламенту Угорщини Ласло Кьовером.

 

Одночасно з цим СКУ надсилав свої письмові звернення та меморандуми речникам таких високих міжнародних інституцій, як ООН, Європейський Парламент, Європейська Рада, Європейська Комісія, Рада Європи, ОБСЄ, а також визнаним у світі неурядовим правозахисним організаціям “Міжнародна амністія”, “Нагляд за правами людини” та “Дім свободи”.

 

СКУ зокрема акцентував на тому, що Україна, яка тепер головує в Комітеті міністрів Ради Європи, буде співгосподарем Євро-2012 та головуватиме в 2013 р. в ОБСЄ, мусить дотримуватись європейської візії, що базується на принципах демократії.

 

У зв’язку з цим СКУ закликав:

СКУ заохочував речників високих європейських інституцій сприяти інтеграції України в європейське суспільство та у різний спосіб поширювати в Україні інформацію про користь вступу до Європейського Союзу, а зокрема:

Окрім цього, СКУ запропонував надати безвізовий режим для українських громадян, котрі потребують шенгенської візи, що теж допоможе поширенню європейських ідеалів про мир, демократію і людські права серед населення України, а також заявив про свою готовність до тіснішої співпраці з європейськими інституціями з метою впровадження цих ініціатив у життя.

СКУ також засудив намагання Росії перешкодити євроінтеграції України, що пов’язано з заявою Президента Росії про те, що Україна мусить зробити вибір, чи вона хоче мати тісні зв’язки з Росією, чи хоче стати членом Європейського Союзу.

 

Для ширшого інформування світу від вересня минулого року СКУ розпочав видавати всі свої заяви і заклики ще й англійською мовою. А з січня розпочав розміщувати свої матеріали в мережі FACEBOOK.

 

Сучасні події в Україні та реакція на них світової громадськості, у тому числі й СКУ та наших складових організацій у 32-ох країн світу, спричинили ряд заяв та резолюцій з боку лідерів держав та міжнародних урядових і неурядових інституцій, як наприклад:

Принагідно хочу подякувати всім українським організаціям, які відгукнулись на наші заклики та своїми листами і зверненнями на адресу міжнародного співтовариства підтримали СКУ у відстоюванні інтересів української спільноти. Це підсилило увагу до вищезгаданих питань та прискорило відповідні дії щодо них.

 

Підсумовуючи вищесказане, яхочу наголосити на важливості місії СКУ у відстоюванні інтересів усього українства і збереженні незалежної України та на тому, що шлях до успіху лежить через наші спільні зусилля.

 

Дорогі делегати та гості Річних загальних зборів СКУ! Цього року ми зібрались напередодні 20-ої річниці проголошення Акту незалежності України та створення самостійної Української держави. Ця історична подія здійснила споконвічне прагнення українців бути державним народом та одночасно засвідчила розпад тоталітарної радянської імперії. Божий дар незалежності став торжеством українського духу над багатовіковим поневоленням, геноцидом та голодоморами, якими наші вороги хотіли упокорити Україну та утримувати її в довічному рабстві.

 

Я вірю, що український народ, якій зумів подолати страшні випробування 20-го століття, зможе подолати і теперішні кризи, для чого необхідна єдність навколо ідеї української державності усього українського народу в Україні і за її межами, а також його впевненість у своїх силах та велика праця і жертовність, до чого я сьогодні Вас ще раз закликаю.

 

Дякую за увагу.

 

Евген Чолій

Київ, Україна

21 серпня 2011 р.