Енн Епплбом: як Україні варто змінитися, аби перемогти

Україна має сформувати стійкі системи, інституції та правила, аби перемоги Росію. Запал і волонтерство, які допомогли Києву вистояти перші два роки війни, нині недостатні, пише американсько-британська журналістка й письменниця Енн Епплбом в колонці для The Atlantic.

“Два роки тому, у тижні, що наступили після повномасштабного вторгнення, звичайні люди купували окуляри нічного бачення [для українських захисників], менеджери вишуканих ресторанів мобілізувалися, аби годувати війська, чоловіки вивозили своїх дітей до кордону, а потім поверталися додому, щоб вступити до армії. Тепер волонтерський дух, запал та шалена енергія, які рухали армію та суспільство протягом останніх двох років, повинні трансформуватися в системи, інституції та правила. Україні потрібна не лише неймовірно натхненна армія, але й найкраще керована. Україні потрібні не лише розумні інженери, які будують інноваційні морські дрони, але й найсучасніший оборонний промисловий комплекс в Європі, якщо не у світі. Зрештою, уряд України повинен усунути будь-яку корупцію та неправильне управління, а також переконати своїх союзників, що він це зробив”, – пише Епплбом.

Такі висновки американсько-британська журналістка й письменниця зробила після зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим. Нині головне завдання Умєрова, який прийшов на посаду після низки корупційних скандалів в Міноборони, забезпечити українське військо усім необхідним й побороти неефективне використання ресурсів.  

“Україні потрібно все і постійно: артилерійські снаряди, зимове взуття, винищувачі F-16. Визначення пріоритетів потреб армії, перетворення цього на конкретні закупівлі та координація як із західними компаніями, так і з оборонним комплексом України, який розвивається, є складною управлінською задачею, для якої немає одного простого рішення”, – пише Епплбом.

Міністр оборони планує налагодити постачання системними рішеннями – наприклад, 10-річними контрактами, які допоможуть як внутрішнім, так і закордонним компаніям планувати на довгострокову перспективу.

“Говорячи про ці зміни, він часто посилається на “правила Організації економічного співробітництва та розвитку” та “стандарти НАТО”. Він також говорить про “системи” та “прозорість”. Це не лише гучні фрази. Надалі існування України залежить від того, щоб зробити їх реальними”, – пише Епплбом.

Інше головне завдання для України – мобілізація. Міністерство оборони прагне змінити парадигму про вступ до армії. 

“Умєров прагне змінити тон розмови: “Це не покарання,” – каже він про військову службу. “Це честь.” Проте, він розповів мені, що всі бояться невідомого, і зараз військова служба пов’язана з багатьма невідомостями. “Люди повинні розуміти, як їх будуть навчати, як будуть годувати, як про них турбуватимуться під час служби. І, зрештою, скільки вона триватиме.” Деталі ще є предметом обговорення, але йому хочеться покласти край невизначеності, переговорити нові правила із військовими та парламентом, створити національну базу даних військової служби, а потім надати всім громадянам військового віку чіткий набір варіантів”, – пише журналістка. 

Жодне з цих завдань не є простим, але від ухвалення цих рішень залежить доля не лише України, а й інших країн, яким може загрожувати Росія, каже Епплбом.

“Боротьба України проти Росії завжди була цивілізаційним зіткненням між відкритим суспільством та закритим, суспільством, яке дотримується правових норм, та диктатурою. Українці вірять, що їхня версія демократії не лише привабливіша, ніж російська автократія, але й ефективніша”, – підсумовує Епплбом.

Повний текст колонки читайте за посиланням.