Інтерв’ю Президента СКУ для Glavcom.ua

Впродовж січня і лютого по всьому світу відбуваються акції підтримки України #StandwithUkraine, які організовує діаспора. Минулого вікенду – у Туреччині, ще раніше у Канаді, США, Німеччині, Австрії, Чехії і багатьох інших країнах. Українська діаспора закликає дружні держави зупинити агресію Росії.

Така підтримка України триває від Революції гідності і початку збройної агресії Росії проти України у 2014 році. Збір коштів, надсилання кровоспинних препаратів, медичних та захисних засобів на фронт, публічні акції у різних країнах – не повний перелік зусиль українців по всьому світу.

Найбільшим об’єднанням у світі, яке єднає громадські організації закордонних українців є Світовий конґрес українців. Об’єднання очолює Павло Ґрод із Торонто. У березні 2013 року за версією оттавського видання Embassy Magazine, був названий серед 80-ти осіб, які мають вплив на зовнішню політику Канади.

В інтерв’ю «Главкому» пан Ґрод пояснив, чого добивається діаспора у Канаді, як працює російська пропаганда у цій державі, чому прем’єр Джастін Трюдо вагався у питанні надалання летальної зброї і навіщо діаспорянам запровадження подвійного громадянства в Україні.

Чим нинішні акції на підтримку України відрізняються від попередніх, які головні задачі перед ними стоять?

Більшість світу знає лише те, що є щось там між Україною і Росією. І справді, до цих кількох останніх тижнів багато людей не розуміли, що саме відбувається. Це попри те, що пройшло майже вісім років війни. Тож наша задача розтлумачити: що таке Росія і що вона хоче не тільки від України, а і від цілого світу, зокрема Європи. Російська влада – це велика загроза.

Ми проводимо акції #StandwithUkraine («Підтримуємо Україну») у 65 країнах світу, де активні українські громади. Всюди закликаємо нас підтримувати, виступаємо із гаслом #StopPutinNow. Тому дуже важливо щоби ми, 65 млн українців усього світу, стали дійсно більш об’єднаними.

22 січня у День Соборності пройшла наша перша головна акція. Світ на неї відреагував. У Канаді майже 30 міст беруть участь в акціях підтримки. Яка ціль саме цих акцій? Перш за все, хочемо, щоби світ зрозумів, хто є агресор, бо російська дезінформація вкладає великі гроші і старається розказати нібито в Україні іде громадянська війна, нібито винні у цьому США і НАТО. А ми мусимо розповісти правду, що це російська імперська амбіція Путіна. Це наша головна ціль, бо дуже часто це не розуміють на Заході…

«В Україні не «конфлікт», а війна»
Невже російська пропаганда має вплив на, здавалося би, проукраїнську Канаду?

Пропаганда відрізняється і росіяни вміють в різних країнах вести дезінформаційну кампанію. Ми дивимося по наших громадах: десь російська пропаганда проста, а десь є дуже складною. Як, наприклад, у Канаді, де російське посольство старається працювати з депутатами Канадського парламенту, розповідаючи, що в Україні ніби є «ультраправі» і «дуже радикальні елементи». Мовляв, чи дійсно Канада повинна займатися допомогою українським солдатам, коли в Україні діють «радикальні організації». Росіяни вказують на батальйон «Азов», вказують на їхню символіку, називають її «нацистською», «фашистською». Це – вплив на місцевих політиків. Росія хоче, щоби Україна відійшла від свого євроатлантичного напрямку розвитку. Окрім того, із США, буває лунають заклики дипломатичного вирішення «конфлікту». Але ж в Україні не «конфлікт», а війна! Це не «конфлікт», не «криза», а російське вторгнення в Україну. Ми повинні дуже ясно і чітко розказувати про це світові, що не можемо вимагати від України йти на якісь поступки. Це якраз та інформаційна робота, яку активно провадить діаспора. Ми повинні добитися, аби Росія не тільки припинила агресивні дії, а також полишила окупований Крим і частину Донбасу.

Акції по всьому світу – це те, що помітно у діяльності діаспори. А чим ще діаспора допомагає?

Вийти на вулицю – лише один із багатьох кроків, які роблять українці з-за кордону. Наприклад, ми ведемо роботу з депутатами у парламентах. Зокрема, я нещодавно мав наради з депутатами німецького Бундестагу, зустрічався з депутатами французького парламенту. Наші активісти у світі працюють у громадських комісіях з оборони у Канаді чи Сполучених Штатів, куди їх запрошують розповісти про ситуацію в Україні. Працюємо в Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Німеччині, Франції. Всюди наші активісти добровільно долучаються до роботи.

Одним з найбільших досягнень за 30 років після відновлення незалежності України є демократія. В Україні працюють демократичні процеси, є активна співпраця з міжнародними організаціями. Наша задача – долучати діаспору, світове українство до розвитку і до життя України. Адже є непоодинокі приклади східноєвропейських країн, які долучили свої діаспори до процесів реформування й трансформації. Сьогодні понад 20 мільйонів українців живуть поза межами України і це шалений ресурс, який Україна повинна використати. Світовий конґрес українців співпрацює з президентом України, з політичними партіями, громадянським суспільством та експертним середовищем для того, щоби отримати право на друге громадянство. Щоби українці, які народилися в Україні і приїхали за кордон, чи такі, як я, хто народився поза межами України, але є патріотами, мали можливість отримати український паспорт.

Наскільки організованими є 20 млн українців, які живуть поза межами України? Яку кількість з цих людей об’єднує Конґрес?

Ми є організація організацій, тобто представляємо інтереси української діаспори, але не список осіб-членів Конґресу. У кожній країні є українські громадські організації: молодіжні, гуманітарні, політичні. Усіх їх стараємося залучити до мережі Світового конґресу українців, переважна більшість із них до нас входить. Нашому об’єднанню уже понад 55 років, ми є добровільною організацією. Коли ми тільки заснувалися, то була назва «Світовий конґрес вільних українців». Головна задача тоді була – визволення України з СРСР. Сьогодні ж ми намагаємося долучитися до творення могутньої незалежної демократичної України. Ми об’єднуємо українців «від колиски до могили», тобто від молодіжних рухів, студентських до релігійних організацій, церковних.

Читайте повний текст на сайті Главком