Окуповані: як вижити під пресом агресора

На відміну від повзучої окупації ОРДЛО, яка розтягнулася на довгих вісім років, Херсонщину і Запоріжжя Кремль намагається брутально підім’яти під себе за лічені тижні. Чи усвідомлює це українська влада?

Подробиці в матеріалі спільного проекту Громадянської мережі ОПОРА та ZN.UA.

Як доречно зазначила правозахисниця Олена Луньова, «важливо дати людям в окупації щось більше, ніж нові статті Кримінального кодексу» (парламент ухвалив законопроект № 7186, яким доповнено Кримінальний кодекс України та посилено кримінальну відповідальність за пособництво росії: за допомогу державі-агресору, його збройним формуванням, співпрацю з окупаційною адміністрацією відтепер передбачено від 10 до 12 років позбавлення волі). Дати на рівні закону правильні сигнали представникам місцевої влади, які залишилися там, які не перейшли на бік окупантів, але утримують у робочому стані комунальні підприємства міст тощо. Зараз як ніколи важливо не економити на фінансовій підтримці громадян на тимчасово окупованих територіях.

Чутки про затримки з виплатами пенсій чи зарплат для вчителів лякають і деморалізують значно більше, ніж новини про те, що окупанти окопуються і закріплюються. І навпаки, ніщо так не переконує у невідворотності нашої перемоги та звільненні окупованих територій, як виконання державою фінансових зобов’язань перед людьми, котрі там залишилися. Навіть в умовах фізичної блокади важливо і можливо підтримувати комунікації та надавати публічні послуги (адміністративні, освітні, фінансові) жителям тимчасово окупованих територій, зокрема використовуючи цифрові інструменти.

Нав’язувати активний спротив чи партизанську боротьбу як єдино правильний вибір в умовах окупації — безрозсудно. Так можна дискредитувати і поспішно відсікти хай інертну, але потенційно вирішальну проукраїнську більшість. Поки що РФ повільно прогресує в захопленні й утриманні українських територій, але програє війну за людей, які на них проживають.