СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

icon

Ризикуючи життям: як українці рятують вишиванки під час війни

#UWС news
May 16,2024 116
Ризикуючи життям: як українці рятують вишиванки під час війни

Нині, 16 травня, Україна і світ відзначає День вишиванки – вишиваної сорочки, визначного елементу української культури і спадщини. Вишиванка cимоволізує звʼязок поколінь, багатство української нації, красу, щасливу долю, мудрість народу, а також його силу. Росія, як і її попередник – радянський тоталітарний режим, роками намагається знищити цей символ української ідентичності. Як і в часи сталінських репресій,  українці сьогодні бережуть свої вишиванки, навіть в окупації – під загрозою власної безпеки і життя. Світовий Конґрес Українців зібрав 5 історій, про які варто розповісти кожному, хто сьогодні гордо носить вишиванку. 

Закопані вишиванки

Олена Дьякова, жителька села Капитолівка на Харківщині, яке росіяни окупували в березні 2022 року, сховала родинні вишиванки в трилітровій банці. Посудину закопали на подвірʼї, аби росіяни, які обшукували будинки, не побачили. До оселі окупанти приходили кілька разів, зазирали в теплицю, де були сорочки. 

Разом із чоловіком Володимиром, Олена також допомагала українським військовим – подружжя ловило хвилі українських радіостанцій на поцупленому акумуляторі й чекали на ЗСУ. Літня пара пережила тривалу окупацію, тоді за одягнену вишиванку росіяни могли й розстріляли. Але Дьякови вірили, що Україна повернеться й дбайливо зберігали символи незалежної країни. 

Цю історію подружжя розповіло вже у звільненій Капитолівці. 3 березня 2023 року Дьякови відзначили довгоочікувану річницю весілля, яка була вимушено перенесена через окупацію, у традиційному вишитому вбранні. 

Евакуйовані вишиванки 

Вчителька української мови з Донеччини Олена Ярошук завжди носила вишиванки як одяг на роботу. Росіяни окупували її селище невдовзі після початку повномасштабного вторгнення. Тоді Олена, мати українського захисника, ухвалили рішення виїжджати. 

“Оці вишиванки, які я вишивала своїми руками, я вивезла з окупованої території. Для мене – це святе, для мене – це не данина моді, для мене – це оберіг”, – розповідає Олена Ярошук, вчителька української мови з Донеччини. 

Вишиті сорочки жінка обрала не вагаючись, попри те, що забрати з дому могла мінімально речей. Нині сімʼя живе на Волині, допомагає військовим, а також створює патріотичні іграшки. 

“Кожного дня я думаю що я можу зробити для перемоги. Хотіла йти добровольцем, діти кажуть: “Мам, ну здоровʼя”. І знайшла дівчаток, які у групі “Павутинка”, й вони вʼяжуть сітки маскувальні”, – розповіла Олена. 

Окуповані вишиванки 

Вишивальниця Інна Микуцька пережила 255 днів  російської окупації в Херсоні. Всі ці дні жінка вела щоденник, а також створила “Хроніки вишиванки” – сорочки Перемоги та Звільнення. Іноді Інна вишивала по 8-12 годин, а інколи – через постійний російський терор – не було настрою та сил. 

“Хотілось чогось яскравого, веселого, весняного або літнього. І я знайшла малюнок вишитий низинкою – старовинна сорочка Закарпатська або Прикарпатська, зараз не згадаю точно – переробила її під хрест і вирішила робити саме в таких кольорах”, – розповіла Інна. Так вона і почала вишивати. 

Росіяни були скрізь, тому вишиванки доводилось ховати ретельно, частину сорочок сховала подруга майстрині, інші – Інна переховувала в коморі. 

Коли українські війська звільнили Херсон, жінка зітхнула з полегшенням, нині її роботи – частина експозиції херсонських митців.

Підпільно вивезені вишиванки 

Херсонка Олена Зіньова була власницею магазину вишиванок у центрі Херсона. Коли колона росіян заїхала в місто, одна з автівок зупинилась біля її магазину. “Техніки було дуже багато, вона йшла такими колонами, що навіть порахувати неможливо було”, – розповідає жінка. 

Росіяни зайшли на ринок. Олена, знаючи, що магазин оздоблений українськими орнаментами, усвідомила ризик. Вишиванки жінка вивозила три доби. Українську символіку вдалося провезти через 33 блокпости російської армії.

“Три доби, ніч ми провели у Василівці. Ніч у полі, поруч із чеченцями — я ніколи не забуду, це було страшно, дуже страшно. Вивезти 32 сумки товару з вишиванками, як мені сказали СБУ, які нас зустріли у Запорізькій області на нашій території – що ви божевільна”, – каже вона.

Згодом Олена відкрила крамницю в Кривому Розі, де і продає вишиванки, які врятувала від російських окупантів. 

Врятовані ЗСУ вишиванки 

У травні 2023 року українські захисники врятували із розбитого села на Харківщині старовинні вишиванки. Ризикуючи життям, військові вивезли сорочки, рушники та скатертини та відправили їх до Чернівців. 

Один із підрозділів, який звільняв Харківщину від росіян, знайшов розбитий етнографічний сільський музей – із речами та вишивками. Там було багато слобожанських сорочок, а ще – рушники, сорочки, скатерки. Військовий з підрозділу вирішив врятувати спадщину й сконтактував з засновницею Дня вишиванки Лесею Воронюк. Він повивозив речі в мішках і переслав їх у безпечне місце.

Нині вишиванки зберігають у музеї. Коли школу і музей відновлять, українську символіку обов’язково повернуть на Харківщину.