Росія «перевиховує» примусово переселених українських дітей

Згідно зі звітом Лабораторії гуманітарних досліджень (ЛГД) Єльської школи громадського здоров’я, щонайменше 6000 дітей з України були переміщені до мережі установ для перевиховання та усиновлення в окупованому Росією Криму та на материковій частині Росії.

ЛГД виявила 43 заклади, залучені до утримання дітей з України після вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. Більшість – це оздоровчі табори, куди дітей вивозять нібито на відпочинок, інші – це заклади, які використовуються для розміщення дітей, відданих на виховання чи усиновлення в Росії. Результати дослідження свідчать про те, що більшість таборів брали участь у роботі з проросійського перевиховання, а деякі табори проводили військову підготовку дітей або призупинили повернення дітей до батьків в Україну.

У звіті про дослідження, підготовленому в рамках Conflict Observatory – «головного центру збирання, аналізу та надання широкого доступу до доказів скоєних Росією військових злочинів та інших звірств в Україні», – документується широкий масштаб мережі цих об’єктів та їхнє цільове призначення. Також виявлено широку мережу людей, відповідальних за сприяння переданню українських дітей до Росії.

Дослідження дійшло таких основних висновків:

• Понад 6000 дітей утримують в Росії: ЛГД зібрала інформацію про щонайменше 6000 дітей з України віком від чотирьох місяців до 17 років, які перебувають у таборах та інших закладах з 24 лютого 2022 року. Прибуття до цих закладів почалося в лютому 2022 р.; останні передання відбулися в січні 2023 р. Загальна кількість дітей невідома і, ймовірно, значно перевищує 6000.
• Щонайменше 43 заклади в мережі: ЛГД ідентифікувала мережу щонайменше з 43 закладів, із яких 41 є літніми таборами, що вже існували в окупованому Росією Криму та Росії. Дванадцять таборів згруповані навколо Чорного моря, сім розташовані в окупованому Криму, а 10 зосереджені навколо міст Москва, Казань та Єкатеринбург. Одинадцять таборів розташовані за 500 миль від кордону України з Росією, зокрема два табори в Сибіру та один на Далекому Сході Росії. Точна кількість закладів, ймовірно, значно перевищує 43, ідентифіковані в цьому звіті. ЛГД виявила два заклади, пов’язані з депортацією дітей-сиріт: психіатричну лікарню та сімейний центр.
• Мережа дитячих закладів простягається від окупованого Росією Криму до східного узбережжя Росії: Найдальший табір, виявлений у цьому дослідженні, розташований в Магаданській області на Далекому Сході Росії поблизу Тихого океану, приблизно за 3900 миль від кордону України з Російською Федерацією. Табір у Магадані приблизно втричі ближче до США, ніж до кордону з Україною.
• Схоже, що основною метою таборів є політичне перевиховання: Щонайменше 32 (78%) табори, виявлені ЛГД, мабуть, залучені до систематичних зусиль з перевиховання, які піддають дітей з України російсько-центричному академічному, культурному, патріотичному та/або військовому вихованню. Численні табори, схвалені Російською Федерацією, рекламуються як «інтеграційні програми» з очевидною метою інтегрувати дітей з України в бачення російського уряду національної культури, історії та суспільства.
• Діти з двох таборів були поміщені в прийомні сім’ї в Росії: ЛГД виявила принаймні два табори, де перебували діти, які, ймовірно, були сиротами, а пізніше були передані в прийомні сім’ї в Росії. Повідомлялося, що двадцять дітей з цих таборів були розміщені в сім’ях у Московській області та зараховані до місцевих шкіл.
• Згоду отримують під примусом і регулярно порушують її умови: Згода, отримана від батьків на відвідування їхньою дитиною табору, у деяких випадках включала підписання довіреності, зокрема на неназваного агента. Інші батьки стверджують, що були порушені конкретні елементи наданої ними згоди, як-от термін перебування та порядок возз’єднання з дітьми. Були батьки, які стверджували, що вони відмовлялися відпускати своїх дітей, але організатори таборів їх ігнорували та все одно записували дітей до таборів. У багатьох випадках свідоме надання батьками згоди є сумнівним, оскільки умови війни та непрямої загрози з боку окупаційних сил є умовами примусу.
• Повернення дітей принаймні з чотирьох таборів призупинено: Приблизно в 10% таборів, виявлених ЛГД, повернення дітей в Україну, схоже, призупинено. За словами батьків, у двох таборах – «Артек» і «Медвежонок» – повернення дітей призупинили на невизначений термін. «Медвежонок» — один із найбільших виявлених таборів, у якому якось перебували щонайменше 300 дітей з України. Тамтешні чиновники спочатку сказали батькам дітей, що вони повернуться наприкінці літа, але пізніше скасували дату повернення. Сотні дітей з України з принаймні двох інших таборів, «Лучистого» та «Орльонок», утримували або утримують після запланованої дати повернення; ЛГД не змогла визначити, скільки з цих дітей возз’єдналися зі своїми батьками. Батьки також повідомляли, що не можуть отримати інформацію про статус або місцезнаходження своєї дитини після того, як їхнє повернення було призупинено. Невідомо, скільки українських дітей Росія наразі утримує та скільки з них відпущено до їхніх родин.
• Задіяні всі рівні російської влади: Ця операція централізовано координується федеральним урядом Росії та залучає владу на всіх рівнях. ЛГД ідентифікувала кілька десятків федеральних, регіональних і місцевих посадовців, які безпосередньо беруть участь у роботі та політичному виправданні програми. Діяльність офіційних осіб, причетних до операції, включає логістичну координацію (тобто транспортування дітей), збирання коштів, збирання продовольчих і непродовольчих тоіварів, безпосереднє управління табором і просування програми в Росії та на окупованих територіях України. Принаймні 12 із цих осіб на час підготовки цього звіту не перебували в американських та/або міжнародних санкційних.

З повним звітом можна ознайомитися тут.