 |
|
А.Маслій з онукою Марійкою – переможці виставки |
Великдень – це дійсно Великий день! Усі ми виносимо з країни дитинства романтичні спогади, котрі усе частіше і частіше навідуються до нас у гості, як щось далеке і неповторне, але близьке і до болю рідне і миле. Тому-то й не дивно, що члени української громади Павлодарського Надіртишшя шанують це свято. Уже починаючи з Вербної неділі, міські газети та електроні засоби масової інформації почали запрошувати павлодарців та гостей обласного центру на святкування Великодня до українців. А напередодні у радіопередачі «Українська родина», яка вже протягом одинадцяти років виходить в ефір на обласному радіо, було розказано про пасхальні звичаї і традиції українців та про секрети випікання пасок, фарбування яєць та виготовлення писанок.
І незважаючи на погоду, яка була в цей святочний день, українці поспішили до своєї церковки на пасхальну літургію, котру провів настоятель місцевого храму отець Іван Мислюк, причастились, освятили паски, крашанки та різні святочні ласощі.
А після цього людські потічки, серед яких здебільшого лунала українська мова, потяглися до культурно-дозвільного центру «Шанирак». Саме там і розгорнулося святкове дійство. У просторому вестибюлі центру розташувалась велична виставка “Великодні композиції». Тут, на суд глядачів і журі, майстрині і різні колективи виставили чудові композиції – на столах, прикрашених вишитими скатерками, серветками, рушниками та іконами, красувалися покриті кольоровим розмаїттям пишні Паски і пасочки різноманітних форм та розмірів. А щодо крашанок та писанок, то тут, як кажуть, розбігалися очі. Своєрідний феєрверк яскравих барв!
Були тут і різноманітні квіти, і гілки, і гірлянди, і віночки та букети. Особливо приваблювала виставка заступника голови української громади Антоніни Маслій, яка виготовила три різновиди пасок, виставила на огляд цілий калейдоскоп крашанок і писанок. Тут красувалися знамениті гуцульські писанки, писанки з Полісся, Поділля, Волині. Не набагато відстали від пані Антоніни і представники молодіжної гілки – Інна Парипса та Олександра Коваль. Саме їх паска була визнана найвеличнішою і зайняла почесне місце у святковому залі. А. Маслій і представниці молодшого покоління посіли, відповідно, перше і друге місця у цій надзвичайній виставці-конкурсі. Почесне третє місце зайняли композиції І. Юшициної та С. Городничої.
Але головні події свята розгорнулися у концертному залі «Шанирака». Тут на передньому плані сцени на яскраво вишитому подільському рушникові була встановлена ікона Божої Матері з Ісусиком на руках. А поруч – паска, крашанки, писанки та три свічки, що символізують Христове Воскресіння. Святкова програма розпочалася з традиційних музичних позивних української громади, естафету яких перейняли святочні дзвони і спів «Ой роде мій красний». У виконанні українського народного хорового колективу під керівництвом Петра Маслія пролунали духовні твори «Христос Воскрес» і «Пренепорочна». Після цього до присутніх з великоднім вітанням звернувся священик Павлодарської Української Церкви отець І. Мислюк. Далі хоровий колектив виконав цілий ряд духовних творів та весняних пісень.
 |
|
Співає Сюзана |
Юна Маша Маслій подарувала глядачам вірш про писанку. З Паскою привітав присутніх і член Ради асамблеї народів Казахстану, голова місцевого українського товариства Михайло Парипса. Він зокрема відзначив, що українська спільнота Павлодару, як і все українство Казахстану, величаво зустрічає Великдень – свято добра і радості. Ця радість пов’язана і з перспективою входження Казахстану в число п’ятдесяти найбільш конкурентноздатних країн світу. А це, в свою чергу, – пов’язано з подальшою розбудовою мови та духовної культури народів Казахстану. Він оприлюднив і святочні вітання, які надійшли з України, Західної діаспори, від доброго приятеля українців Казахстану Івана Буртика з Америки, редакції «УН», українських об’єднань республіки.
Як відомо, з Великоднем приходять радість і веселощі, адже це свято припадає на весняний цикл, коли пробуджується природа і все живе. Тому-то не бракувало на святі веселих пісень та жартів. З цієї нагоди чимало аплодисментів та овацій випало на адресу солістів Анатолія Невмивако та Ірини Соколюк, Рими Юрченко та Людмили Редченко, Галини Саречової і Ольги Захарової. Свій творчий внесок зробили і представниці молодіжної гілки – Саша Коваль і Юля Молчкова. Слід відзначити, що в репертуарі хорового колективу та окремих виконавців від концерту до концерту з’являються нові привабливі твори. Так, цього разу дебютували пісні: “Лебеді, лебеді”, “Тече тиха ріка”, «Рідна мова», «Їхали козаченьки». Чимало творів було виконано на музику О. Каліщука А.Сердюка, з якими павлодарці підтримують творчий зв’язок.
У програмі прозвучали і такі пісні, як «Скіфська царівна» і «Люблю тебе, моя земле», слова до яких написали керівники українських громад Санк-Петербурга – Микола Жигло та Андрій Кирилюк з Кустанаю. Глядачі тепло прийняли і українців з Семипалатинська, які на чолі з головою української громади «Світанок» Михайлом Плахотнюком приїхали на великодні свята до сусідів, та виступ родинного тріо, ветеранів сценічного мистецтва, – Віри, Івана та Артема Марущаків. Не відставали в майстерності і юні семипалатинці – дипломанти фестивалю «Артек – 2005», баяніст Ілля Гурський і солістка Сюзана Іващенко. Голови громад – Михайло Парипса і Михайло Плахотнюк – продемонстрували глядачам великодній звичай цокання крашанками, за що отримали теплі оплески присутніх.
По тому М. Парипса вручив гостям Почесну грамоту Асоціації «Українці Казахстану» та передав для громади українські книги і головну святкову Паску з конкурсними крашанками і писанками. У цей день більше двохсот учасників свята отримали святковий випуск газети «Українські новини».
Святкове дійство активісти Павлодарської громади разом з земляками з Семипалатинська продовжили у світлиці громади, де пригощалися власноручно виготовленими великодніми стравами та демонстрували святочні звичаї своїх регіонів.
 |
 |
 |
|
М. Парипса і М. Плахотнюк |
Співають Марущаки |
Семипалатинці в штаб-квартирі Асоціації “Українці в Казахстані” |
