Видатному українцю Казимиру Малевичу – 144

23 лютого 1879 р. народився всесвітньо відомий художник-авангардист Казимир Малевич – творець супрематизму та один із фундаторів кубофутуризму.

Малевич народився в українському місті Києві, в українсько-польській католицькій сім’ї. Його батько був інженером цукрового виробництва, тож сім’я часто переїжджала від одного українського містечка до іншого, від цукроварні до цукроварні – Поділля, Харківщина, Чернігівщина.

Малюванням захопився підлітком у Конотопі на Сумщині, а потім вчився у видатного українського живописця Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі (1895-1897).

Між 1904 і 1927 роками вдосконалював майстерність, писав картини та викладав на Росії та в Білорусі. Став одним із засновників абстрактного мистецтва. У грудні 1915 року вперше виставив картину «Чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилася на ікону абстрактного мистецтва.

У 1927 році Малевич повернувся до України, до Києва, де спочатку йому створили нормальні умови для творчості. До 1930 року викладав у Київському художньому інституті, але репресії проти української інтелігенції, змусили художника знову переїхати на Росію – до Ленінграда.

Хоча значну частину свого життя Малевич провів поза Україною, він ніколи не поривав зв’язків із нею. На допиті восени 1930 року в Ленінграді назвав себе українцем. Його звинувачували в шпигунстві на користь Польщі та погрожували розстрілом, але, зрештою, він «лише» три місяці відсидів у в’язниці.

Малевич був одним із українських художників, які відобразили Голодомор 1932–1933 років в Україні, пише Diaspora.ua. На його малюнку олівцем, відомому під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» (слова з популярної в 1920–30-ті роки народної пісні), зображені три фігури, обличчя яких замінено на серп і молот, хрест та труну.

Багато «селянських» картин Малевича 1930-х років містять у собі приховані символічні послання протесту, як-от відсутність облич.

«Малевич був єдиним художником, який показав трагічне становище українських селян під час злочинної примусової колективізації», – стверджував французький історик мистецтва, автор кількох монографій про Малевича Жан-Клод Маркаде.

Казимир Малевич помер 15 травня 1935 року на чужині, в Ленінграді.

Попри всю українськість Малевичча за походженням, за його творами та, власне, за відкрито висловленою самоідентифікацією, у багатьох джерелах його досі продовжують називати «російським і совєтським» художником. Така доля по смерті спіткала багатьох «відомих невідомих» українців – митців, учених, політиків. Але правду не спинити – попри всі намагання російської пропаганди. Нещодавно Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку, один із найбільших у світі, вніс зміни до свого сайту, якими визнав Архипа Куїнджі, Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського українськими художниками.