Коли на полі у Валенсії зустрічаються захисник “Азовсталі”, легенди українського футболу та волонтери з десяти країн Європи – це перестає бути просто спортом. Це маніфест незламності.
27 березня в Іспанії відбувся унікальний футбольний турнір та установча конференція Ліги українських футбольних команд Європи (UEFL). Захід організували Федерація українських асоціацій в Іспанії та новостворена європейська асоціація UEFL за підтримки посольства України, місцевої влади та українських громадських організацій.
Михайло Петруняк, Голова Федерації українських асоціацій в Іспанії та Асоціації українців у Автономній області Валенсія, розповів Світовому Конґресу Українців (СКУ) про те, як спорт і культура об’єднують українців у Європі та допомагають підтримувати Збройні Сили України в умовах повномасштабної війни. Далі – пряма мова.
Ідея проведення цього турніру визрівала понад десять років. Раніше відбувалися різні кубки та чемпіонати, але через пандемію та російську війну в Україні все припинилося. І ось у Валенсії ми нарешті реалізували цю ідею й приурочили турнір до матчу національної збірної України проти Швеції, який відбувся 26 березня.
Турнір тривав два дні. Десять команд – Іспанія, Франція, Польща, Англія, Ірландія, Австрія, Німеччина, Україна, команда Пласту та збірна Об’єднаної Європи – змагалися на полях міста Алборая.
На відкритті був мер міста і почесний консул України Пабло Хіль, а також пані посол України Юлія Соколовська. Подія стала символом спортивного об’єднання українців із Европейського Конґресу Українців (ЕКУ) та Світового Конґресу Українців (СКУ) та зміцнення єдності української громади.
Усі заходи були благодійні: збирали донати для підтримки Збройних Сил України та дітей в Україні. Серед глядачів – місцеві іспанці та українці, що приїхали на матч збірної з різних куточків Європи. Загалом близько 500 людей.
Фінал вийшов несподіваним: команда українців Австрії під керівництвом Юрія Мадіна – захисника, який пройшов Азовсталь – здолала збірну України в серії пенальті.
Окремою сторінкою турніру став товариський матч між ветеранами українського футболу й бійцями Сил Спеціальних Операцій та збірною українців Європи. На полі вийшли захисники – Мирон Маркевич, Максим Калініченко, Олександр Буський.
Я тричі діставав м’яч із сітки воріт, але був щасливим. Це неймовірні емоції, коли бачиш, як спорт і патріотизм поєднуються на полі”.
Федерація українських асоціацій в Іспанії нагородила військових медалями “Гідність і патріотизм”, а захисник Олег Собуський отримав орден “Єдність і воля”.
150 команд без спільного голосу
Наступного дня у Українському культурному центрі Валенсії відбулася установча конференція UEFL – Ліги українських футбольних команд Європи.
Серед делегатів – люди з несхожими біографіями, але зі схожою мотивацією. Ігор Карумов із Парижа, президент ФК “Бандера Париж”. Ярослав Літвінський з Лондона, тренер AFC “Karpaty London”. Юрій Мадін – керівник клубу в Австрії. Віталій Тарасенко з Ірландії – журналіст, письменник, президент Асоціації українських футболістів Ірландії. Микола Шпаковський із Польщі – хірург і волонтер.
Під час конференції офіційно заснували організацію з метою розвитку українського спортивного руху за кордоном, міжнародної координації та підтримки благодійних ініціатив. Президентом організації обрали Миколу Шпаковського, першим віце-президентом – мене, генеральним секретарем – Віталія Тарасенка. До складу керівної ради увійшли представники восьми країн Європи. Реєстрація організації відбудеться в Парижі, Франція.
Потреба в такій структурі очевидна: в Європі зараз діє близько 150 українських футбольних команд, але до цього тижня у них не було спільного представництва. Ми хочемо спілкуватися на рівних із УЄФА, FIFA та Асоціацією футболу України.
Більше ніж спорт
Увечері захід вийшов за межі спорту. Ігор Грохоцький, переможець “Голосу країни”, спершу вийшов на поле у формі збірної українців Польщі – він дворазовий чемпіон України серед юнаків і досі грає – а потім дав сольний концерт. Окремий виступ подарували троє бандуристів з Культурних сил Збройних Сил України, аби українська культура та музика звучали поруч зі спортом.
Турнір у Валенсії – не просто спортивний захід. Це наочний приклад публічної дипломатії – цілеспрямованого формування позитивного іміджу країни через культуру, спорт і громадські ініціативи.
Кілька елементів турніру мали чітке дипломатичне значення. По-перше, турнір приурочили до офіційного матчу збірної України, що дозволило залучити увагу широкої аудиторії та медіа, які висвітлювали події національної команди.
По-друге, участь мера Алборайї, почесного консула та представників посольства перетворила захід на майданчик міжінституційного діалогу. Місцева влада не лише відвідала турнір, а й допомагала з організацією полів та розміщувала афіші в соцмережах – приклад м’якої солідарності, яка фіксується на рівні громад.
Символічним був і матч між бійцями ССО та ветеранами футболу. Їхня поява поруч із командами української громади наочно демонструє європейській аудиторії: Україна воює, але не ізольована, вона присутня в культурному та спортивному просторі Європи.
Нарешті, сама UEFL має потенціал стати постійним каналом української присутності в європейських структурах – через участь у конгресах діаспори, комунікацію з УЄФА та FIFA, а також регулярні публічні заходи в різних країнах. Це не разова акція, а початок створення довгострокової інфраструктури видимості України в Європі.
Далі буде
UEFL вже планує другий турнір – у серпні в Німеччині, приурочений до Дня Незалежності України. Інтерес виявили команди з Чехії, Словаччини, Португалії, Італії, США і Канади. У планах – дитячі й жіночі команди, масштабніші турніри, тісніша співпраця зі Світовим і Європейським конгресами українців.
Тут є спортсмени, люди мистецтва, бізнесмени. Разом ми можемо дуже багато зробити.