Захід може повчитися успіху України у боротьбі з російською пропагандою

Раян Пріор, журналіст та письменник, який писав для CNN, The Daily Beast, USA Today, Psychology Today та інших видань, має досвід репортажів безпосередньо з України.

Джерело: Atlantic Council

Хоча Україна найчастіше потрапляє в заголовки новин завдяки своїм інноваціям у веденні війни дронів, країна також створює інструкцію з протидії руйнівним наслідкам російської пропаганди. Цей український досвід пропонує важливі уроки для західного світу.

Лідери НАТО збираються на саміт в Анкарі 7 липня, і на карту поставлено майбутнє альянсу. Ключові цілі зібрання передбачають підтримку зобов’язань США та впровадження технологій безпілотників у промислову базу альянсу для зміцнення безпеки на його східному фланзі. Водночас НАТО має також звернути увагу на те, що воно називає “когнітивною війною”, як на головний пріоритет.

Багаторічний досвід України у протидії російській дезінформації може допомогти. “Для демократій, які борються з іноземним втручанням за допомогою штучного інтелекту, Україна пропонує живий зразок: створювати коаліції всього суспільства, поєднувати інновації з етикою та міцно інтегрувати грамотність у національну безпеку”, – стверджує постдокторантка MIT Галина Падалко у своїй роботі 2025 року.

Технології мають вирішальне значення у відсічі України російській інформаційній війні. Міністерство закордонних справ країни презентувало власний інструмент штучного інтелекту, який створює офіційні заяви 30 мовами, підтверджені вбудованим штрих-кодовим підписом, який неможливо підробити. Тим часом Міністерство цифрової трансформації України створює інструменти для безпосередньої боротьби зі стратегією Росії щодо створення тисяч вебсайтів, які посилюють неправдиві або спотворені наративи, які потім платформи штучного інтелекту, такі як ChatGPT, поширюють без критичного оцінювання.

Широко використовуваний в Україні цифровий додаток для державних послуг “Дія” інвестує значні кошти у безкоштовне навчання громадян медіаграмотності. Водночас українські медіа-наглядачі та фактчекери відображають скоординовані дезінформаційні наративи на різних платформах і надають інформаційні панелі в режимі реального часу для журналістів, громадянського суспільства та урядових структур. Важливо, що ці зусилля підкріплені законами, що сприяють відкритим даним і прозорості, які міцно закріплені в демократичних цінностях.

Деякі заходи інформаційної безпеки, ухвалені Україною, можуть здатися неприйнятними для демократій, які цінують свободу слова та відкидають цензуру. З іншого боку, важливо визнати, що інформаційна війна є природною силою для автократій, які будують свій фундамент на маніпулюванні правдою та вибудовуванні всеохопного ідеологічного наративу.

Як стверджує Пітер Померанцев у своїй книзі “Як виграти інформаційну війну”, пропаганда – це одна з перших речей, про яку думає автократія, тоді як для демократії вона може бути серед останніх інструментів, які вона розглядає. Проте він також розповідає історію про те, як під час Другої світової війни британські пропагандисти навчилися перемагати нацистів у їхній власній грі, створивши вигаданого персонажа на ім’я Der Chef (Шеф), чиї трансляції для німецької аудиторії ставили під сумнів ідеї, що лежали в основі нацизму.

Стратегія дезінформації Росії не є секретом і містить послідовну модель спроб вплинути на результати виборів, зокрема у колишній радянській сфері впливу та в усьому західному світі. Російські інформаційні операції також часто спрямовані на дестабілізацію демократій шляхом посилення поляризаційних повідомлень у спробі налаштувати громадян і цілі суспільства одне проти одного. Ця діяльність триває вже десятиліттями й різко загострилася з початком російського вторгнення в Україну у 2014 році.

НАТО повільно наздоганяло ситуацію, але за останні роки альянс зробив кілька значних кроків уперед. У червні 2021 року Франція провела першу наукову зустріч НАТО з когнітивної війни. У 2022 році альянс назвав когнітивну війну офіційним пріоритетом.

Минулого року у звіті НАТО було вказано на потребу в “підході всього уряду та суспільства” для захисту від когнітивної війни. У звіті було викладено три ключові цілі: зниження здатності супротивника впливати на поведінку та змінювати її, покращення людського та технологічного пізнання, а також сприяння стійкості для відновлення після когнітивних загроз. Україна має цінний досвід, яким може поділитися в усіх трьох сферах.

Коріння російської інформаційної війни проти України є глибоким і є частиною багатовікової битви, що ґрунтується на імперській пропаганді та протиборстві цивілізаційних наративів. Навіть якщо зрештою буде погоджено припинення вогню між двома країнами, це не покладе край ворожнечі в когнітивній сфері.

Тому Україна збирається залишатися на передовій зусиль з протидії дезінформаційним операціям Кремля, які постійно розвиваються. Київ продовжуватиме впроваджувати інновації в інформаційній війні, так само як він робить це на полі бою. Вкрай важливо, щоб лідери НАТО визнали цю дедалі важливішу частину українського арсеналу демократії нового покоління та прагнули вчитися у неперевершеного досвіду Києва.