У Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська Політехніка» відбулася зустріч із Галиною Маслюк – Головою Товариства української діаспори у Греції «Українсько-грецька Думка», українкою-патріоткою, жінкою, яка невтомною працею, дивовижними зусиллями творить українську справу у Греції.
П. Галина розповіла про драматичну долю українських мігрантів нової, «четвертої» хвилі, переважно жінок, що приїхали у Грецію протягом 1993-1995 років. Про нелегкий шлях вживання у чуже, невідоме суспільство, подолання жахів становища нелегала, про той страшний шлях, який пройшли українці у Греції, щоб стати спільнотою, офіційними працівниками і членами суспільства, зрештою – щоб просто нормально жити. З її розповіді постав і сучасний стан життя українців, що також супроводжується багатьма труднощами, проте змінюється у позитивну
сторону. Адже як результат сподвижницької праці Українська громада вже має українську греко-католицьку парафію, газету, недільну школу, що є потрібним для є 20 000 офіційно зареєстрованих українців і для 60 000 (за різними оцінками) тих, які проживають у Греції нелегально.
За ініціативи п. Маслюк 19 листопада 1997 року вийшла у світ перша газета української діаспори у Греції «Вісник-Аґеліафорос», яка стала справжнім осередком діяльності українців, сприяла об’єднанню і навіть духовно підтримувала їх у важкі хвилини життя. Адже для багатьох наших земляків навіть прочитане чи почуте українське слово було тією рятівною ниточкою, яка в’язала з життям, з далекою, але такою рідною своєю землею.
У грудні 1998 року організовано товариство «Журавлиний край», але через низку проблем юридично перервало діяльність. Наступним етапом було створення громадської організації «Українсько-грецька думка», що функціонує дотепер. Товариство провело в Греції VI Річну нараду Європейського Конгресу Українців, де зібралися представники – голови українських товариств-членів Єврoпейського Конґресу Українців (ЕКУ) з 12 країн Європи, регулярно організовує Форуми української діаспори в Греції (з 2006 р.).
Одним з основних напрямів діяльності Товариства є заходи, спрямовані на визнання Голодомору 1933 року Геноцидом проти українського народу, поширення інформації про історичну роль Української Повстанської армії. І хоча грецьке суспільство неоднозначно ставиться до цих сторінок історії України, як, зрештою, і саме українське суспільство, відкривати історичну правду про минуле, на думку українців Греції, – покликання кожного, кому небайдуже майбутнє.
Важливим аспектом діяльності Товариства є видання книги перекладів статей і віршів Нікоса Лігероса «Під вагою колосся». Відомий грецький вчений, дослідник проблематики геноцидів, філософ і поет стверджує: «Доки існує геноцид пам’яті, існує геноцид народу». І хоча український народ є підтвердженням цих гірких слів, відновлення історичної пам’яті є важливим завданням, до виконання якого докладаються українці у всьому світі, а особливо Греції. Адже, за словами Галини Маслюк, «Ми усвідомлюємо, що йдемо складним шляхом поступового відтворення історичної пам’яті, справедливості», і «відродження знищеної енергії українського народу» є нашим спільним обов’язком.
Цікава розповідь п. Галини вразила ерудованістю, розумінням проблем закордонного українства, здатністю генерувати ідеї. Під час зустрічі було виділено лише окремі аспекти діяльності українців Греції, але усвідомлення того, що налагодження співпраці має важливе значення для просування української справи у світі, не викликає сумніву. На запитання директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірини Ключковської про можливість входження до керівного апарату Світового конгресу українців п. Галина виявила глибоке розуміння ситуації і необхідність конкретної праці саме у Греції, де українська громада знаходиться на шляху свого становлення.
Зустріч Галини Маслюк із директором та працівниками Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою свідчить про зацікавленість обох сторін у майбутній співпраці заради утвердження позитивного образу України у світі, а також розбудови тих духовних мостів, які єднають наших земляків у різних куточках планети, дають можливість кожному українцеві почуватися важливою і потрібною часточкою єдиного народу.
Результатом зустрічі була домовленість про спільну організацію візиту Нікоса Лагероса, грецького науковця, відомого філософа, дослідника проблематики геноцидів, в Україну та проведення його зустрічей зі студентською молоддю.
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою взяв на себе зобов’язання, на запит української школи Греції, здійснювати навчально-методичне забезпечення цього освітнього закладу. Першим кроком у цьому напрямі було те, що МІОК подарував бібліотечку україномовних книжок для українських дітей Греції.
|
|
|