15-річна вивезла 4-х поранених дорослих з-під обстрілу

Лізі Чернишенко, 15-річній сироті з Луганської області, вдалося врятувати чотирьох поранених дорослих, отримавши кулі в обидві ноги, але не припиняючи вести автомобіль. Лікарі не можуть зрозуміти, як вона могла це робити з такими травмами та нестерпним болем.

Того дня Ліза з хрещеною матір’ю вийшли пройтися околицями Попасної і по дорозі натрапили на автівку, всередині якої було четверо поранених дорослих – троє чоловіків і жінка. Вони просили відвезти їх до місцевої лікарні, але ніхто не наважувався, оскільки частина 30-кілометрового шляху туди прострілювалась. Дівчина бачила, що люди в автомобілі втратили багато крові і потребують термінової допомоги, і зголосилася їх відвезти – вміла керувати, хоча й не мала водійських прав.

Росіяни відкрили вогонь по машині, і кулі влучили їй в ноги. Двигун заглух. Під вогнем дівчина знову завела його і втопила педаль газу. Їй було боляче, текла кров, і було важко натискати на педалі, особливо на зчеплення лівою ногою. Наче цього всього замало, десь 300-400 метрів дороги були в шаховому порядку вкриті мінами. Ліза каже, що це диво, що їй вдалося проїхати, не торкнувшись жодної. За кілька сотень метрів виявилося, що одна з куль потрапила в акумулятор, але Лізі та її пасажирам пощастило зустріти українських бійців.

15-річна дівчина врятувала чотирьох людей, яким нарешті надали медичну допомогу. Лізу евакуювали до Львова, де лікарі зберегли їй ноги, хоча довелося ампутувати один палець. Перед тим як вирушити в ту небезпечну подорож, дівчина пообіцяла своїй хрещеній повернутися. Але зараз з нею немає зв’язку, а фактично більше немає й Попасної.

У своїй геноцидній війні проти України росіяни, схоже, вважають українських дітей однією зі своїх першочергових цілей. Від 24 лютого, коли вони розпочали повномасштабне вторгнення, ними вбито 234, поранено 446 і депортовано до Росії понад 200 тисяч українських дітей.

Росія має горіти в пеклі!