Двоє хлопчиків залишилися “тримати позиції”

Двоє дітей самі вдома, чотирирічний хлопчик і його брат-підліток, тиждень під жорстокими обстрілами у своєму будинку в Рубіжному Луганської області.

Джейсон, старший з двох, і Михайло залишилися вдома «тримати позиції», бо мати наказала їм не залишати хату напризволяще. Вона пішла і більше не повернулася, її телефон мовчав. Діти намагалися готувати самі, іноді їжу їм приносили сусіди.

За тиждень, коли Джейсон наважився вийти, він наштовхнувся на українських військових, які запропонували вивезти братів у безпечніше місце: якщо ваш будинок завалиться, ніхто вас не витягне. Джейсон вирішив, що подбати про життя свого брата та своє буде розумніше, ніж охороняти будинок, і дітей евакуювали до лікарні в Сєвєродонецьку, одного з небагатьох закладів, які на той час там ще працювали.

Зараз Михайло та Джейсон живуть у своїх родичів у Полтаві. Після всього, що з ними сталося, після втрати мами і дому, після того, як їх вирвали з місця, де вони народилися і виросли, важко назвати це щасливим кінцем. Але вони вижили, не були поранені та залишаються українцями.

За даними Генеральної прокуратури України, станом на 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, офіційно підтверджено, що 689 українських дітей стали жертвами повномасштабної агресії Росії, у тому числі 243 загинули і 446 поранені. Внаслідок бомбардувань та обстрілів українських міст і сіл російськими варварами пошкоджено 1937 шкіл і дошкільних закладів, з яких 181 повністю зруйнований. Мільйони дітей стали внутрішньо переміщеними особами або біженцями за кордоном.

А ще Кремль нав’язує російське громадянство дітям-сиротам, тобто дітям, чиї батьки були вбиті російськими орками, намагаючись викорінити Україну як націю.

Росія мусить понести відповідальність!